Європейські перемоги Жовкви

Райцентру важливо не лише похвалитися здобутками, а й продемонструвати важливу, але нелегку в реалізації ідею енергоефективності.

У 2005 році міська рада Жовкви зрозуміла що є потреба модернізовувати тепломережу міста. У плані дій тоді було три завдання: підвищення енергоефективнсті джерел, зменшення вартості паливної складової у тарифі, зниження необхідної кількості тепла для будинків. Останнє помилково не було основним пріоретитетом, однак саме зниження необхідної кількості тепла для будинків мусить бути у розвитку енергоефективності на першому місці.

Тим не менше, комунальне підприємство "Жовкватеплоенерго" поступово рухалось до зменшення залежності від газу. Так, у 2008 та у 2010 роках у двох комунальних котельнях встановили спалювачі деревини. Паралельно з цим тепломережу всіх п'яти котелень об'єднували, аби згодом усі будівлі грілись від однієї котельні, а решту (все ще газових) утримувати у резервному режимі.

На реалізацію цих ідей було необхідно чимало коштів, яких з бюджету міста (близько 15 мільйонів гривень) бракувало. Першу чергу модернізації котелень профінансовано з районного бюджету, але цього було не достатньо. 

Тому звертались до Міністерства регіонального розвитку. Петро Вихопень пригадує, як проект "Модернізація котелень", що претендував на фінансування з держбюджету "висів" на сайті Мінрегіонбуду близько двох років, але гроші не виділили. Однак саме завдяки міністерству Жовква отримала першу підтримку від європейців на розвиток енергоефективності. Східний комітет німецької економіки запропонував провести в Україні національний пілотний проект "Енергоефективне місто". У 2011 році Петро Вихопень провів презентацію проекту модернізації котелень перед німцями:

"У Міністерстві мною тоді заповнили "музичну паузу". А німцям тоді настільки сподобався мій виступ, що відмовити не змогли."

У Жовкві при міськраді над реалізацією проекту працював експерт, якому роботу оплачував уряд Німеччини. Результати не сповна відповідали очікуваним, однак місто мало фаховий незалежний енергоаудит, ідеї спеціалістів, і це все у сукупності стало основою майбутнього вдалого проекту енергоефективності.

7 грудня 2012 року, у День місцевого самоврядування (що символічно!), Жовква підписала "Угоду мерів". Ця ініціатива, започаткована Європейським Союзом, охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Підписанти Угоди прагнуть скоротити власні викиди вуглексилого газу щонайменше на 20% до 2020 року. В Україні таку угоду підписали 36 міст, зараз реалізовують проекти у одинадцяти. Це найбільша кількість міст з-поміж чотирьох країн пострадянського простору, які також долучились до угоди (Молдова, Білорус, Вірменія, Грузія).

Власне саме завдяки підписанню угоди, Жовква і здобула кошти у 2014 році на повну відмову від газу. Однак до того місто представило європейцям план сталого розвитку енергоефективності.

До 2014 року ЄС не фінансував проекти у містах, де менше ста тисяч населення. Тому здобуток райцентру певною мірою є несподіванкою і для міськради міста. Грант ЄС використовується на два проекти: реалізація першого етапу модернізації комунальної котельні та району, що її обігріває і покращення енергоефективності у місті, яке Жовква реалізовує спільно з Самбором.

До другого проекту входить одразу кілька заходів: реконструкція дитячого садочка, заміна тепломереж та встановлення індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках.

Разом з тим, як Петро Вихопень, так і керівник команди підтримки Програми демонстраційних проектів Угоди мерів, Ян Ваандерс, гроші з місцевих чи державного бюджетів, інколи, отримати нелегко.

Зокрема, мер Жовкви скражиться на запізнілий перерахунок грошей з Державного фонду регіонального розвитку, йому. Також нарікає на відсутність нормальної організації співпраці з Мінрегіонбуду.

Однак Жовква справно освоює бюджет обох проектів:

перший (енергоефективність райцентрів) коштує 874 736 євро, з яких 699 788 євро надає ЄС, 66 007 – Фонд Східна Європа, 108 940 – з обласного бюджету та міських бюджетів Жовкви й Самбора.

Другий (модернізація котельні та району, що нею опалюється) коштує 860 тисяч євро, з яких 688 тисяч євро від ЄС, 172 тисячі – Жовківської міськради та Львівської облради.

Крім освоєння коштів Жовкві довелось внести зміну і в кадрах міськради, – для виконання проектів слід було запровадити посаду енергоменеджера. Однак депутати не погодили нову штатну одиницю в міськраді на 15 працівників тому довелось енергоменеджером призначити колишнього заступинка КП "Жовкватеплоенерго" Андрія Дворнікова. У планах міського голови заснувати нови комунальне підприємство, що займатиметься енергоменеджментом.

Модернізована котельня є не території колишньої військової частини. Тут ще досі видно де був плац, де брама, де штабне приміщення (в аварійному стані). Військові не були добрими господарниками, і коли місто отримало котельню на вулиці Лесі Українки у комунальну власність, вона була у поганому стані.

Однак зараз тут є три котли, два з яких введені у експулуатацію, один ще готують. Управління технікою автоматизоване, підключене до інтернету. Директор КП "Жовкватеплоенерго" може під час опалювального сезону стежити за роботою котлів через свій смартфон.

До обидвох складів приєднано транспортер, яким паливо подається у котли. За роботою котельні на зміні стежать один працівник і один оператор.

Коли потрібно більше калорійне паливо, спалюють дерев'яну палету, але частіше – тирсу. У перспективі саме ця котельня опалюватиме ціле місто. Зараз вона опалює 12 житлових багатоквартирних будинків і 13 бюджетних установ, що становить навантаження у 2,3 гігакалорії.

Зараз у Жовкві тариф за опалення становить 1386 гривень для населення, для бюджетних установ і організацій – 1420 гривень за гігакалорію.

По місту тягнуться оновлені труби, що з'єднують між собою котельні та об'єкти обігріву. Попередньоо ізольовані труби втрачають не більше 5% тепла. Їх утеплила львівська корпорація "Енергоресурс-інфвест", дає на них гарантію 30 років. У міській раді сподіваються що прослужать усі 50. 

Вони, зокрема, підведені до кращого дитсадка Жовкви №2 "Калинонька", якого зараз реконструюють на грантові кошти. ВАрто зазначити, що це не просто реконструкція, а термомодернізація. Тендер на її проведення виграла львівська копманія "Карпатбуд".

Аби наголосити на ефективності термомодернізації, Петро Вихопень пригадав статистика по захворюваннях діталахів у ньому в 2015 році (до початку реконструкції) – 272 випадки, у 2016 (після заміни вікон та проведених внутрішніх робіт) – 182 випадки.

Провітрення щоранку в ньому тепле і свіже, – завдяки спеціальним пристоям –рекуператорам. Стіни утеплені мінватою.

Окрім оновлених котелень і труб, у місті є розумне використання тепла безпосередньо в житлових будинках. У місті встановлено 8 індивідуальних теплових пунктів. Завдяки цьому в будинках регулюється тепловий потік погодинно. Крім того, відремонтовано дахи цих будинків. Та у встановленні ІТП є й недолік: під час підведення нових труб розкопують дороги, вулиці, а на їх відновлення грошей у казні міста бракує.

Окрім економічної, екологічної, соціальної складових у таких проектів є й просвітницька складова, спрямована на популяризацію енергоефективності, зменшення впилву викидів на довікілля. З цією метою у  Жовківській школі №3 облаштовано клас енергоефективності з сонячною батареєю назовні, яка живить лампочки всередині. У кутку є мініатюрна копія вітрогенерератора. Школярам на уроках фізики при вивчені дотичних тем пояснюють важливість ощадливого використання енергії. 

Такий вагомий здобуток Жовкви має кілька вимірів, які, безперечно впливаютьне лише на економіку, а й на імідж міста.

По-перше, цифровий: уже підраховані очкувані результати проектів, а саме зниження витрат бюджетних коштів (у 2017 році на 1,2 млн гривень менше ніж у 2015), викиди вуглекислого газу (на 15% менше), спалювання палива (на 15% менше). 

По друге, геополітичний: Жовква єдине місто України, де реалізовують два проекти Угоди мерів. Доволі невелике місто демонструє свій проєвропейський напрямок розвитку.

По-третє, це прикладний: ідейність та небайдужість жовківчан спроможна продемонструвати можливість розвитку інших міст за сприяння європейських партнерів України. Однак ініціатива мусить бути знизу, від міських рад.