Твій Бог Сьогодні П'яний "Грязна Дорога" (2019)

Український реп вже тривалий час витає у хмарках кумедного непорозуміння, школотної дрібнички, яка плутається під ногами в старших. Навіть несподіване пришестя реперки alyona alyona не особливо рятує місцевий реп від летаргійного сну, бо поки обабіч неї відразу згадуєш американську реперку Cupcakke, то все це несерйозно. Хоча, звичайно, присутність на цьому полі баришівської реперки має підштовхнути більшість укрреперів (якщо вони направду, типу, тру) до зміни профорієнтації, наприклад, до ранкового підмітання рідних вулиць двірниками.

Місцеві палестини в закосах під західні зразки навіть не здатні до продукування хоч якихось локальних мутацій (а-ля італійський постпанк (чи ню-вейв) або ж камбоджійський свінг). Щось людське зі тієї біомаси виникло хіба що в іпостасі Кургана та Агрегата, які забомбили минуле літо поп-хітом "Пострижись як в прошлий раз".

Навіть роздуту хіпстерськими сайтиками зірочку репера Freel з альбомом "Спалах" (2018) просто соромно поставити десь біля польських хіпстерів з Taco Hemingway на чолі.

За просторікуватим хайпом у цього репера відразу вилазить абсолютно ліве флоу, ніякі панчі (хоча він каже, що у нього вони ніби в Усика), дешевий панельний екзистеціалізм (з експлуатацією мінору) та дно лірики над якою варто глузувати відразу ("зішкреби пару рим з моїх ребер", "небо стало залізним", "бога немає, мам", "коли п'яна від мене була", "я хочу суку" тощо. Школотний рівень мислення відразу сигналізує, що Freel багато чого не розуміє в нюансах української мови ("залупив і катма") та майже нічого не знається на гуморі. Звідси у нього та цнотливенька соціалка і плаксивий патріотизм, де він не особливо далеко втік від шароварщини Змія Львівського.

У відсталому саунді він постійно нагадує Положинського, стає приватним пародистом найгірших зразків Тартака (хоча, певне, навіть не зауважує цього) і тому міг би просто не згадувати Сихів чи Динамо. У своєму нудному альбомі він ще намагається завзято бакланити руреп та вату ("Шо та у хохлов", "Найкрутіша мавпа"), але чому тоді на треках "Хочеш приїду" та "Не дістанем" так чути пітерським репером Ассаї (наприклад, з альбому "Фаталист" 2008)? Це типу плагіат, реверанси чи просто Freel так до Ассаї дорвався після дорнівського фіта?

Поволі залітаючи на орбіту львівського репу тут ще варто було б згадати такого собі репера Кашляючого Еда та його альбом "Переклад" (2018). На його альбомі панує передоз дикого пафосу, типу, проклятого поета, але з таким ніяким флоу та пацаватою лірикою йому б не варто було настільки впевнено називати себе репером. Понтів тут стільки, наче він якийсь пророк (пророк, який читає про сучок). Простішими треба бути і не сипати так рясно згадками про Бодлера та Орвелла, якщо твої тексти набір банальної фігні. У цьому сердитому інфантилізмі ще можна навіть зрозуміти потребу кожного тупака в оспівуванні рідної мами, але ось ці його кумедні бикування до мєнтів чи згадки про підарасів у Верховній Раді – застаріли вже років 10 тому (мінімум).

Десь збоку в творчості львівського Еда ще згадують про москалика АК-47, хоча більше тут треба писати про роль Положинського у сотворенні подібного тіпа-репа на теренах України. Більше на таке школярське дріботіння навіть не варто витрачати часу. Коли Кашляючий Ед читає про те, як він розсікає рідний Лемберг на пассаті, то варто лише згадати круїзний трек Big K.R.I.T. "Moon & Stars", щоб всі ці львівські хлопчики зі своїми сміхотворними посяганнями моментально щезли десь за виднокраєм вулиці Трильовського.

Саме тому, власне, добре, що сихівські ноунейми Твій Бог Сьогодні П'яний з альбомом "Грязна Дорога" (2019) відразу розуміють, що український реп – це більше про фантазії, а ще більше – про ілюзії. З цієї майже проклятої території минулого року вдалося вирватися лише Гріші Семенчуку з проектом Brat, а от іншим – якось зась. Бо після передозу в Lil Peep, вбивства XXXTentacion, проблем зі законом у 6ix9ine чи можливої депортації 21 Savage якось не особливо кошерно слухати місцеві комічні куплети про дитячі проблеми та пошуки міфічних скарбів (гетьмана Полуботка).

Саме тому сихівчанам варто було б придумати якусь іншу назву для колективу, а не школотну пародію на Буковськи, яким задрочена хіпстота компенсує брак реальності, ризику чи виклику. Але вже добре, що за трепчиком на "Грязній дорозі" помітна пародія на безвідмовний пацанячий світ: тьолкі вдячно дають, корєши мовчки поважають, а мусора – тремтять та бояться. Чоткий паца, господар життя, всіх ставить раком і се традиційна історія районного парвеню, який іде до щастя та модних кросів.

Програмними одами про реалії укррепу тут стають треки "Похоронна справа" та "Спасіння" (з рефренами: "реп – наше спасіння" та "таким, як я, ти будеш лише в снах"). У "Похоронній справі" за фантазіями про пограбування Приватбанку (та іншу дольче віту) а-ля кліп The Weeknd відразу прилітає сублімація та банальна крадіжка кілограму цукорок. Це й все, що варто знати що таке "бути і здаватися" в місцевих умовах.

У всьому іншому пацанам ще тре трохи працювати над тим, щоб посягання ноунеймів на кулеметну емінемщину не перетворювалися на комічні куплети для тренування дикції в молодших класах. Це вже краще, ніж згадані тут Freel чи Кашляючий Ед (яких тут навіть можна сказати відверто стібуть), але потрібно дотискати інтонації та гумор. Потрібні впізнавані історії, а не набір фрагментарного римування.

Навіть з пародіями на альфа-самців зі всіма цими кліторами та сквіртами така набубнявіла гіперболізація достатньо швидко втомлює, і тому потребує розумного дозування. Треки Твій Бог Сьогодні П'яний часто рятує потрібний градус абсурду та сюру (кровостоківського), наприклад, на "Вольтенфребо", і, власне, його й бракує на "Рошенках", де все згортається в якусь Нашу Рашу про Проніна та Мамонова.

Вже зовсім зайвими на альбомі були загравання з місцевим колоритом, бо навіщо з таким арсеналом іти слідами Двісті Boys (чи навіть стібати Дзідзя)? З такою програмою партії на дебютному альбомі від Твій Бог Сьогодні П'яний вже хочеться чогось геть інакшого. Навіть менш пародійного (в дитячій пісочниці), а більше глючного, абсурдного та живого. Чогось актуального, а не фантазійного дрочерства (чи стьобу над пацанчиками з району).