олександр ковальчук,  18 листопада 2019

The Castle "Juvenile" (2019)

Бедрумна шняжка англіцького закосу з-під львівських ковдр та коциків.

Львівський колектив The Castle зринув та відразу промайнув на радарах в 2015 році з треком "Water Guns". Їхня відеокліпа на даху Петрушевича миттю звістувала про місцеву пародію на британський гурт The Coral і тому відразу оголошувала усю їхню творчість дешевим подражанієм без клепки в голові.

На новому EP "Juvenile" The Castle продовжують старанно нензати за закордонними талантами та досягненнями своїми учнівськими рученятами. Вони навіщось ще більше збільшують градус аматорського неадеквату і чомусь називають свій музончик дрім-попом, хоча, власне, дрім-попу у каверному зніманні звуків The Coral немає навіть приблизно. Схоже, що у львівських хлопчиків погано з жанровими різновидами і тому ці коралівські сталкери могли спокійно називати свою плебейську стилізацію навіть бедрумним попом (для сонних задротиків). У The Castle взагалі якісь проблеми з головою, оскільки чим, як не знаним ідіотизмом, є оцей їхній анонсик до диску: "Записаний у спальні львівськими нонконформістами альбом "Juvenile" важко вписати у канони сучасної популярної музики. Просякнутий атмосферою 70-х альбом переносить слухача у місце у якому не існує хіп-хопу та синтезаторів".

Зі спального нонконформізму можна довго і нудно сміятися, але за таке, за нинішніх часів, варто відразу валити лося в чоло. В EP "Juvenile" нема навіть на йоту нічого від нонконформізму, настільки тут панує та мертвяцька стилізація, яка ідеально потрапляє у нинішнє саундове безчасся. Поруч з The Castle можна поставити українських некрофілів з Brunette Shoot Blondes, Jonathan Livingston чи The Elephants і більше нічого не вигадувати про їхній петеушний саунд.

Ще якби вони співали під усі ті звуки щось українською, то ще можна було б про щось писати. Але за цей чемненький та безликий музончик їм мона хіба що медаль виписати за відстоювання ностальгійних ідеалів дилетантськими руками. У їхній паралізованій стилізаційності годі шукати якось психоделійного стьобу. Вони лише сумлінно злизують усі шерехи та еха, коріння та відгоміни британського колективу та його інтонації, і навіть ту олдову та таку комедійну готічку. Безплідне снування туди-сюди без найменшого натяку на несанкціонований крок ліворуч чи праворуч вбиває навіть, типу, хітовий тречок "Letters" чи претензійну шнягу "The Big Lebowski". Якусь користь від існування The Castle у цьому світі можна відшукати у черговому переслуховуванні дискографії The Coral, де особливо можна зупинитись на альбомі "Roots & Echoes" (2007).

У львівських лабухів The Castle просто відсутній їхній піжонський шик, їхня джентельменська хуліганка чи іронічний свінг. Скрізь у них панує лиш типова хиба епігонів – зовнішня механіка без внутрішніх нюансів. Навіщо у цьому багатогранному світі слухати якусь хуторянську пародію, якщо є "Goodbye", "Pass It On", "In The Morning", "Jacqueline", "In The Rain" чи "Rebecca You"? А The Castle, звичайно, можуть і далі собі дрочитися у спальні під ковдрою, звідки навіщось на білий світ вилізла в 2019 році їхня голова.

Приєднуйтесь до нашого нового каналу в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.