Зміст статті

15 травня 2020олександр ковальчук

Our Atlantic "Час розваг" (2020)

Стерильний та механічний кос під фанк українських ВІА радянського періоду.

Нудна ретростилізація під український соул та фанк від колективу Our Atlantic з лейблу Mnogo Vody.

Це, звісно, чудово, що в лейблу Mnogo Vody на EP "Час розваг" від гурту Our Atlantic нарешті дійшли руки до рубрики Варіантів "Український соул", оскільки був ж колись у Львові один музичний колектив (а, можливо, і зараз ще десь люксично скніє), який вважав, що у Радянському Союзі не було фанку.

Малятка радісно сповіщають, що джерелом їхнього натхнення були: Назарій Яремчук, ВІА Арніка, Кобза та Водограй, але якщо це щось і нагадує, що хіба що убогий британський косплей львівського колективу The Castle. Прекрасно, звичайно, що це ще й україномовне EP, але яке ж воно стерильне та механічне, без душі, фантазії, сексу чи навіть радості.

Колективу Our Atlantic, певне, сняться лаври гурту 1975, бо чому їм чи The Strokes можна, а цим ось так відразу зась? Можливо тому, що 1975 та The Strokes не пишуть школотних записочок про іронічну концепцію альбому, його глибокі тексти та вінтажний, без перебільшення, саунд (The Castle, наприклад, істерили бедрумним нонконформізмом).

Прикривати власну маячню незрівнянним світом краси та Юрієм Кленом, це ще той прикол, якщо в тебе немає ні іронічності, ні адекватних текстів, ні мінімального мислення. Можна зняти всі прийоми, додати трохи космосу чи зробити все так, щоб нагадувало про Chic ("Сяйво краси"), але навіть як на альтернативну реконструкцію все це занадто дешеве та одноразове. Як можна співати про млосну пітьму і не мати зовсім сексу чи пристрасті? І над чим тут, до речі, треба іронізувати?

Що іронічного у відвертому косі під ВІА Кобза ("Ой, ти дівчино") з такою порнографічною автоматичністю? Навіщо стібати Джамалу ("Чуєш?") в інтимностях тексту про лайно у вухах, якщо сам пропонуєш лайно? В коментах до треку "Час розваг" народ вже кидає згадки про Мака Демарка і тому незрозуміло кому Our Atlantic збираються впарювати свій матеріал з такими школотними текстами. Що цікавого у тому, щоб брати найгірші зразки української естради ("Момент") і, типу, доводити їх до пародії, якщо вже є гардроковий диск Тетяни Кочергіної та гурту ХХ век 1988 року (після її ідеального соулу)?

Можна ж якось адекватніше надихатись такими скарбами і давати хоча б щось, типу, Ківануки чи Kings Go Forth.

Автор: олександр ковальчук