Зміст статті

5 липня 2021

ЛАЗ в кінці тунелю

Укрексімбанк продав частину боргів ЛАЗу за 170 мільйонів гривень київській фірмі львів'янина Максима Чухена.

Сьогодні ПАТ "Укрексімбанк" провів аукціон у системі ProZorro, на якому продав частину заборгованості Львівського автобусного заводу, зокрема, йдеться про право вимоги за кредитними договорами та за договорами іпотеки, укладеними з ЛАЗом у 2004 році, які мали погасити ще у 2006 та 2007 роках і загальна вартість яких становить 76 583 353,08 грн.

Участь у аукціоні взяли шість компаній, а переможцем обрали ТзОВ "Капітал-фінанс", яке запропонувало найвищу ціну у 170 010 000 грн

З цієї нагоди міський голова Львова Андрій Садовий вже заявив, що Львівська міська рада не дозволить переможцю тендеру з купівлі частини боргів ЛАЗу зводити житлові квартали на території заводу. За його словами після купівлі на території заводу має бути відновлене промислове виробництво, а житлова забудова – заборонена.

Нагадаємо, що у червні 2021 року ПАТ "Укрексімбанк" виставив на аукціон право вимоги за кредитними договорами та за договорами іпотеки, укладеними з Львівським автобусним заводом у 2004 році, які мали погасити ще у 2006 та 2007 роках. Наразі на все це майно, що передали в іпотеку АТ "Укрексімбанк", наклали арешт у межах кримінального провадження, яке триває досі.

Станом на травень цього року заборгованість ЛАЗу перед банком становила 71 617 718,8 грн за одним кредитним договором, а 3 337 684,28 грн – за іншим, 58 200 грн вартувала експертна оцінка рухомого майна та 1 569 750 грн – охорона майна.

Забезпеченням "Укрексімбанку" є 13 будівель, зокрема, головний виробничий корпус площею 123 918,5 кв.м і вартістю 40 000 000 грн, будівля корпусу "Монастир" за 6 480 000 грн, зруйнована теплиця та 2 239 одиниць виробничого обладнання на суму 11 231 400 грн та інші об'єкти. А загалом на території ЛАЗу розташовані 32 будівлі.

За даними аналітичної системи YouControl, переможця аукціону ТзОВ "Капітал-фінанс" зареєстрували у 2019 році у Києві, і воно займається наданням фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення). Розмір статутного капіталу підприємства становить 5 050 000 грн. Власниками фірми є львів'янин Максим Чухен.

Фірма зареєстрована за тією ж адресою, що й АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кайрос". Власником інвестиційного фонду "Кайрос" є львівське ПП "Квиткові системи Гастролі Юей", що належить львів'янину Юрію Тішалкову, а Максим Чухен є керівником цієї фірми.

Також Чухену належать низка львівських фірм, серед них: ТОВ "Спарроу Кепітал" (консультування з питань комерційної діяльності й керування), ТОВ "Консалтсервіс" (діяльність у сфері права), ТОВ "Тема" (оптова торгівля парфумними та косметичними товарами), ТзОВ "Компанія з управління активами "Спарроу інвест" спільно з львів'янином Андрієм Солтисом (управління фондами), ТзОВ "Веселка-Л", ТОВ "Голден Естейт Груп".

Львівський автобусний завод, який заснували у 1945 році, був найбільшим підприємством України з випуску тролейбусів та автобусів міського, приміського і туристичного призначення. У 2001 році українсько-російське СП ТОВ "СІЛ-Авто" громадянина Росії Ігоря Чуркіна придбало 70 відсотків акцій ЛАЗу за 27 мільйонів гривень.

ЛАЗ виграв тендер на громадський транспорт для міст-господарів Євро-2012, однак у 2014 році Господарський суд Львівської області визнав ЛАЗ банкрутом. У 2016 році власниками низки об'єктів нерухомості ЛАЗу стали фірми Таїсії Саніної, дружини російського бізнесмена і власника збанкрутілого ЛАЗу Ігоря Чуркіна.

А у 2019 році депутати Львівської міськради вимагали накласти арешт на незаконно відчужені приміщення ЛАЗу та заявляли, що право власності на приміщення заводу, площею понад 20 тис. кв.м, зареєстровано за невідомими особами у незаконний спосіб, а також існують факти створення ще однієї фірми-прокладки для виведення коштів з бюджету на користь Чуркіна.

Також ще у 2018 році Львівській міськраді дозволили приватизувати об'єкти, які входили до цілісного майнового комплексу ЛАЗу на вул. Стрийській, 45, однак лише для відновлення роботи заводу. Йдеться про земельні ділянки площею 56,01 га, площею 0,304 га та 0,03 га, що перебували у власності ЗАТ "Львівський автобусний завод".

50-та річниця першого автобуса ЛАЗу (2006)

візит Садового (2006)

Ігор Чуркін (2009)

працівники ЛАЗу пікетують Львівську ОДА (2009)

візит Бориса Колеснікова (2010)

Ігор Чуркін (2011)

руїна ЛАЗу (2015)

Поміж 13 будівень на території колишнього ЛАЗу, які придбала фірма ТОВ "Капітал-фінанс", також варто згадати про монастир кармелітів босих і костел Матері Божої Шкаплерної закінчили будувати у 1938 році. В часи Другої світової монастир зайняла радянська армія, а згодом німецька військово-будівельна команда. У травні 1946 кармеліти остаточно залишили Львів у межах програми репатріації поляків. Костел і монастир перетворили на магазин та станцію техобслуговування.

До 2012 року комплекс поділили між Львівським автобусним заводом і ВАТ "Укравтобуспром". Після збанкрутіння ЛАЗу приміщення комплексу знаходяться у цілковитому запустінні та руйнуються під впливом природних і людських чинників. Представники ВАТ "Укравтобуспром" повідомили Варіантам про те, що приміщення монастиря перебувають в аварійному стані, а також зазначили, що "Укравтобуспром" не має до нього жодного стосунку і тому усі запитання варто скеровувати до власників ЛАЗу.

У лютому 2016 році на сайті Єдиної системи місцевих петицій створили петицію про те, щоб "видати дозвіл на відновлення монастиря кармелітів босих і костелу Матері Божої Шкаплерної та його використання для історичного власника – Римо-Католицької Церкви в Україні", однак вона не набрала необхідних 1000 голосів протягом 60 днів, а тому її відправили в архів.

Наприкінці 2017 року монастирський комплекс Ордена Кармелітів босих (вул. Персенківка, 10 – вул. Стрийська, 45) визнали пам'яткою архітектури місцевого значення та внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.