Оборона Миколаївської фортеці

Упродовж 3-4 вересня на укріпленнях групи "Лиса Гора" під Миколаєвом відбулася міжнародна наукова конференція "Миколаїв – фортеця на Дністрі" за участі науковців та місцевої влади.

Протягом двох днів проведення конференції відбулися фахові дискусії щодо історії проєктування і будівництва передмостового укріплення та стану збереження об'єктів фортеці Миколаїв.

Основним пунктом програми заходу стало прийняття звернення до Міністерства культури України щодо пришвидшення паспортизації укріплень групи Лиса гора з метою розвитку у Миколаївській територіальній громаді військово-історичного туризму.

Звернення стосується 18 об'єктів пам'ятки, які перебувають в статусі щойновиявлених згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА. На деякі з них вже виготовили облікову документацію і подали її до Міністерства культури, а на інші розробляють облікову документацію. Звернення до Мінкульту прийняли з правками, тому що в підготовленому тексті звернення двічі повторювалося слово "сьогодні" та Миколаївську фортецю називали різними назвами.

Миколаївська фортеця розташована на території трьох територіальних громад – Миколаївської, Тростянецької та Розвадівської. Наразі три об'єкти пам'ятки внесли до державного реєстру наказом Мінкульту, а решта 18 перебувають в статусі щойновиявлених.

Спорудження укріплень розпочалось у 1877-1878 роках і тривало до Першої світової війни. Миколаївська фортеця була складовою мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії.

Одним із спікерів міжнародної наукової конференції "Миколаїв − фортеця на Дністрі" виступив начальник обласного управління охорони об'єктів культурної спадщини Львівської ОДА Василь Петрик, якого суд на два місяці відсторонив від посади.

Зазначимо, архітектора та викладача НУ "Львівська політехніка" Василя Петрика, який у квітні цього року очолив управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, підозрюють у привласненні понад одного мільйона гривень під час реставраційних робіт на території заповідника "Древній Звенигород". А у червні суд обрав Василю Петрику міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою упродовж двох місяців або заставу у 567 тисяч гривень.

Натомість сам Василь Петрик на своїй Фейсбук-сторінці повідомляв, що справжньою причиною відкритої кримінальної справи є здійснення тиску на нього через відстоювання інтересів Миколаївської фортеці. 

Поліція відкрила провадження, у якому підозрюють Василя Петрика, за зверненням директора КП ЛОР "Реставрація та управління замками та палацами Львівщини" Валерія Потюка, який за замовленням ТОВ "Західінвест-патнери" виконав документацію, якою стверджує, що пам’ятки на місці Миколаївськї фортеці вже немає. Згадана компанія нібито планує влаштувати на місці об’єктів культурної спадщини кар’єр із видобутку піску.

"Об'єкт фортеці Миколаїв є складний тим, що відомих історично об'єктів укріплень є приблизно 50. На превеликий жаль, не всі з них збереглися до сьогодні, або збереглися в такому стані, що нам доведеться прикласти достатньо зусиль, зокрема провести археологічні дослідження, щоб виявити ті об'єкти, які втрачені на поверхні землі. Тому за останні 5 років відколи ведуться польові дослідження цієї фортеці, станом на 2021 рік ми знаємо 21 достатньо добре збережений об'єкт, котрі зараз становлять перелік складових частин пам'ятки історії "Фортеця Миколаїв" − розповів Василь Петрик.

Перед проведенням міжнародної наукової конференції "Миколаїв − фортеця на Дністрі" була анонсованою участь голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. Натомість захід відвідала лише директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

"Я приїхала з метою, щоб три громади, на території яких є збережений частково комплекс фортифікаційних споруд розуміли, що ми не стоїмо осторонь Вашої проблеми, що ми її розуміємо, і мені приємно, що Вас згуртувала ця проблема. Що стосується Львівської обласної державної адміністрації, ми докладемо зусиль, щоб ці пам'ятки та складові комплексу пам'ятки, які були розпорядженням голови Львівської ОДА внесені до переліку щойновиявлених, були досліджені, на них була сформована облікова документація і ми її все-таки надіслали до міністерства для внесення до реєстру пам'яток місцевого значення. Тому ще багато роботи попереду. Я розумію, що є певні конфліктні ситуації, конфлікт інтересів. Але я думаю якщо громади зацікавлені в збереженні, це вже 80% успіху" − повідомила Олена Василько.

Участь правоохоронних органів на міжнародних наукових конференція є звичною, коли вони охороняють публічний порядок. На конференцію під Миколаєвом машина з написом "поліція" приїхала за викликом власників ділянки, де встановили намет для проведення конференції. Як виявилося, укріплення групи "Лиса гора" за документами є особистими селянськими господарствами, які належать трьом особам. Власники ділянок наполягали, що їх не попередили про проведення міжнародної наукової конференції, а організатори самовільно здійснили благоустрій ділянок та поставили намет для проведення конференції, на якій зібралося більше 30 осіб. Зазначимо, на історичній пам'ятці нібито планують облаштувати піщаний кар'єр.

Візитів поліцейських було два. Перший, коли правоохоронці не втручалися у дискусію осіб, які назвались власниками, та учасників конференції й завершився тим, що поліцейські разом з заявниками поїхали, щоб ті написали заяву для відкриття кримінальної справи.

Другий, коли поліцейські повернулися самі та дискутували з міським головою Миколаєва Андрієм Щебелем. Троє правоохоронців озброїлись законом "Про Національну поліцію" та наполягали на проведенні превентивного поліцейського заходу "перевірка документів особи" щодо всіх присутніх учасників конференції. Поліцейські зазначили, оскільки в Україні карантин, кожен має мати при собі документ, який посвідчує особу. Натомість Андрій Щебель заявив, що не бачить підстав для проведення такого заходу. Поліцейським не вдалося встановити особи присутніх, а за їх словами, встановлювати обставини відкритої кримінальної справи буде слідчий.