Зміст статті

31 травня 2022олександр ковальчук

Sherpa The Tiger "Ithkuil" (2022)

Другий альбом львівського крауту для майбутньої української фантастики на великих екранах.

Львівський колектив Sherpa The Tiger продовжує збільшувати різноманіття треків для майбутніх українських фільмів на території фантастики та фентезі про загублені одіссеї в далекому космосі.

Дебютний альбом львівського гурту Sherpa The Tiger "Great Vowel Shift" (2019) грамотно качав у пустельних космічних ландшафтах своїм краутом, косміше та спейс-диско. Альбом зразково балансував своїм моториком між піонерським завзяттям невпинних досліджень закутків Всесвіту та невловним ембієнтом галактичних підступів, де перша зустріч з Чужою вже була останньою ("Peninsula", "Contre-Jour", "Cavalcade").

Кінематографічність їхнього крауту блукала жагою альтернативних історій у лабіринтах ще непізнаних таємниць, а грувистий хіт "Periscope" зі зацепінським відгоміном з Таємниці третьої планети (1981) осявав зоряну путь для майбутніх поколінь дослідників відкритого Космосу. Приклад треку "Periscope" міг би стати для них стежиною ситуативного переходу на територію фанку (можливо, що з психоделічними відтінками), де б вони чудово б ужилися чимось в'юнким біля синефільського хіта Calibro 35 "SuperStudio".

Маленькою заувагою до "Great Vowel Shift" є певна академічність колективу попри всю кількість приколів, гумору та сюру у їхніх батьків-засновників а-ля Can та Neu! А також з огляду на фолкові успіхи їхнього учасника Артема Бемби хотілося б у тому крауті якихось україномовних текстів. Україномовний краут у цьому часовому парадоксі міг би стати саме тим футуристичним ретро для майбутніх українських фільмів на території фантастики та фентезі.

Однак Бембу постійно тягне на ідилічні пасторалі, де йому пряма дорога до прог-попу на кшталт "Anonimo" Lucio Battisti, але надія на космічний сюрприз таки залишається. Як і сподівання на зміщення акцентів з ідилічної героїки на піонерську хуліганку та підступні горори холодного Космосу а-ля норвежці Electric Eye, американці LNZNDRF чи чилійці Föllakzoid (або ж австралійці King Gizzard And The Lizard Wizard з новим диском "Omnium Gatherum").

Але наразі Sherpa The Tiger йдуть на новому альбомі "Ithkuil" (2022) еволюційним шляхом, щоб поступово оминути десятою дорогою дитячий серіал для першачків Obi-Wan Kenobi та підступно замахнутися на початок 4 сезону серіалу Stranger Things.

Їхній новий диск вже набагато хитріший та впевненіший з вертлявою розкутістю психоделічного фанку, де органним піком має стати трек "Stolen Numbers". Так, тут ще чимало того колекційного крауту з ліричним романтизмом першопрохідців Всесвіту чи мандрівного косміше ("Dijon"), де борзі піонери космосу так кінематографічно брязкають списами.

Так, тут ще можна відвертатися на мимовільну близькість (пост-рокову) у деяких треках з львівським гуртом Somali Yacht Club ("Eschervsklimt") чи потенційне запрошення на джем з гуртом Циферблат ("Penrose Triangle"). Так, тут ще можна поблизу згадати Manuel Göttsching чи Cluster. І так, тут нарешті можна почути голос Артема Бемби ("Special Narada") зі східною мантрою "Спеціальна нарада", яка, схоже, злегка підколює всю радянську цензуру колективу Our Atlantic.

Але саспенс тут вже пильніше клубочиться капканами, а значить вже варто остерігатися будь-чого невідомо звідки. Качовий моторик все більше здається підступним зрадником поміж своїх, а флейта Рідлі Скотта заводить на якісь зовсім химерні території. Ця жанрова закільцьованість усе виразніше починає нагадувати чиюсь лавкрафтіанську пастку для чогось дрібного у безмежному ("Bokeh").

Пасторальний орган ще дає, звісно, райдужних оптимістів у своєму еволюційному сходженні спіралями та піонерськими перегонами за далекими планетами, однак вже відчувається у ньому й щось іронічне, дещо циркове (але не таке як у The Flaming Lips). Щось настільки підступно глумливе, що навіть впертість моторика здається напрочуд самопародійною у своїй піонерській впевненості.

Між рядками того косміше вже відчувається невідоме та невидиме наразі джерело гіпнозу, яке чи то нагадує, чи то спонукає до коронного номера британського гурту Spacemen 3 "Suicide" з альбому "Playing with Fire" (1989). І це ще б був оптимальний варіант, тому що наразі ти вже майже ніхто, ноги ще там, але голова вже невідомо де. Якийсь неймовірно темний та альтернативний епізод мультсеріалу Love, Death & Robots у далекій, далекій галактиці. Але україномовний краут таки мусить бути.

Автор: олександр ковальчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.