Зміст статті

20 жовтня 2022олександр ковальчук

Лилу45 "Артгауз" (2022)

Третій альбом за рік причинних частівок від благальної артистки Лилу45.

Попри всі піднесені надії співачка Лилу45 продовжує дрібненько бабратися між Аліною Орловою та Іриною Швайдак.

Після альбому "Коли сонце сідає за схил" у місцевої артистки Лилу45 ще був цьогоріч диск "Труднощі перекладу" з перекладом її колишніх російськомовних треків українською. На третьому за рік альбомі "Артгауз" вона хіба що вже майже цурається публіцистики, щоб зосередитися на романтичному конвеєрі щемких штампівок для вразливих ім'яреків.

Після аналізу "Коли сонце сідає за схил" на новому її диску "Артгауз" ще більше починаєш вірити новому Lil Baby на альбомі "It's Only Me", ніж артистці Лилу45 з її косплеєм. А коли вона починає перебирати свій надривний ексгібіціонізм настільки дрібним ахматівським бісером, то відразу навалюється якась безпричинна втома.

У причинному витанні її частівок між Аліною Орловою та Іриною Швайдак є вже щось надмірно безпардонне. Настільки передозоване позою у своїх причитаннях, що хоч якось виокремити на новому альбомі можна лише треки "Мене ноги несуть" та "Вилікуй", де задля кращого ефекту хоч якоїсь радості варто позбутися елементів графоманії та несвідомих згадок про групу Високосный год.

Всі інші її сповідальні частівки настільки страждають тихою істерією штучності, що лише більше заявляють про те, що вона ще не зовсім розуміє певних нюансів декотрих емоційних станів, а тому запихає у них, якщо не орган ("Навпомацки"), то церковні дзвони ("Лиши мене саму") чи бісів ("Мамо, я вплуталась").

На них вона постійно неособливо оригінальна версія когось, що так благає про майбутню колабу зі своїм предметом адорації. Після Орлової та Швайдак тут можна ще згадати попередню конфігурацію народника Бабкіна, а ось з бандуристкою Krutь після її трип-хопу на цьогорічному диску "Літепло" в артистки Лилу45 якийсь особливий змаг ("Дощ", "Лиши мене саму").

Поміж її графоманських вальсочків ("Чорне з білим", "У рваних дротах") з впертим бажанням істиної юродивости хоч якимось справжнім покручем можна назвати лише кумедний мікс Скрябіна та The Weeknd у "Лиши мене саму".

Після всіх неприкаяних митарств цієї втікачки у пошуках себе з чогось рандомного на пострадянських теренах можна порадити хіба що канадку Мішель Гуревич (колись Chinawoman). А ось на сніданок з царини духових інструментів можна послухати гурти Mojave 3 та The Antlers.

Автор: олександр ковальчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.