Урочистий розмай співачки Джамали на альбомі кримськотатарської душі.
Довершений бенефіс Джамали у мандрівці кримською географією з ніжним натхненням до всього рідного та коханого.
Лише на сьомому альбомі Сусани Джамаладінової нарешті можна зрозуміти, хто ж така Джамала та що вона насправді може. Хоча подібного матеріалу від неї чекали вже давно.
Ще у рецензії на альбом "Ми" (2021) Варіанти радили Джамалі перейти з одного виду спорту в інший, повернутися до джерел та почати культивувати кримськотатарський колорит на кшталт рівайвлу анатолійського року у Derya Yıldırım & Grup Şimşek чи Altin Gün.
Хто, як не вона, мусила бути амбасадоркою кримськотатарської культури в народні маси. Хтось збоку навіть пригадає подібні спроби Джамали на альбомі Усеїна Бекірова "Taterrium" (2016). А цьогоріч, до речі, Altin Gün видали новий альбом "Aşk", а Derya Yıldırım & Grup Şimşek ще торік мали диск "Dost 2".
Після вже зовсім стерильного попу без будь-яких ознак попереднього груву на EP "Поклик" (2022) Джамала потребувала повного оновлення, нового відродження, оскільки й улюблениця Jessie Ware з головою пішла в дискову ейфорію на альбомі "That! Feels Good!" (2023).
Оркестрований поп 14 кримськотатарських пісень на альбомі "Qirim" вивільняє її вглиб та вшир. Підносить та ніжно несе її до всього такого рідного та дорогого. Розливає її просякнуту у всі ті артистичні нюанси, акценти та деталі, які десь щезали на її попередніх альбомах. Вона плинна, наче вода, у всій пишноті свого урочого розмаю рідній землі. Витончена, викінчена та делікатна настільки, що тут навіть немає жодної приреченої сентиментальності за легендами славетних днів.
Якщо ми – це сон батька Тараса, то тоді киримли – це сон Джамали, її бажання. Вона їхній живий голос, який звільняє своїх з музейного небуття експонатної статичності та етнографічної застиглості. Її віртуальна мандрівка кримськими містами та тамтешньою атмосферою заточена під гру, яка вивільняє назовні все щемке та радісне. Це така собі доповнена реальність в очікуванні перемоги та повернення додому. "Outro" ніби приходить з гри Warplanes: WW2 Dogfight, де в опціях вже можна буде вибрати подвиги Амет-Хана Султана.
Обкладинка альбому "Qirim" не так нагадує обкладинку альбому Джеймса Блейка "Friends That Break Your Heart" (2021), як більше апелює до стрічки Жана Кокто Орфей (1950) з тими його потойбічними бюрократами (привіт серіалу Good Omens) та іронічним гепіендом про сімейну ідилію поета. Це точка занурення у самоспоглядання та самоусвідомлення, де вона скидає з себе всі попередні сценічні маски. У цих чужих, але таких рідних піснях, вона більше своя, аніж у тих своїх піснях, де вона намагається когось вдавати закордонного.
Це точка ідентифікації з рідним народом, який вона поетичним Орфеєм звільняє з тенет музейного заціпеніння. І виводить із небуття до життя. Пробуджує від механічного сну в атракціоні розважальної етнографічності на кшталт Westworld. Це точка усвідомлення себе (свого народу) вільною людиною, а не запрограмованою кимось істотою у накинутій системі координат. Це маніфест живого народу, а не безправної симуляції. Це відповідь на запитання – а хто ж такі, власне, киримли?
Деякі нью-ейджеві блискітки разом з "Outro" лише увиразнюють своєю виставковою застиглістю всю живу красу величних переливів та мальовничого розмаю, де Джамала нарешті відкривається назустріч. Ось це – справжній соул в лабіринтах найменших порухів. Як далеко до цього польоту ("Daglarnin Yollari"), до цієї туги ("Kene Aldi Gam Beni", "Qaranfil"), до цієї іронії ("Nogay Beyitlery") тому міксу дабстепу з дудуком на Євробаченні.
І якщо комусь вже якось занадто такої пишноти, то з сьомого треку альбом "Qirim" вже зовсім підноситься до моменту переродження та віднайдення себе. Там Джамала витає у наразі ідеальній формі свого бенефісу. Друга частина її альбому – це потреково ("Arafat Dagindan", "Eki Çesme", "Meni Ğamdan Azat Eyle", "Yosmam", "Hem Seversin, Hem Sevmezsin", "Bahar Kelse", "Çalbas Bora", "Pencereden") – найкращий момент її кар'єри, її співочої самореалізації.
А до крауту або психоделії Altin Gün чи Derya Yıldırım & Grup Şimşek вона ще встигне прийти зі своєю кримськотатарською душею.