Klavdia Petrivna "Бережи себе" (2023)
Безрадісний європоп в обіймах частівкового ентузіазму етно-шансону.
Комічні куплети на мініальбомі анонімки Klavdia Petrivna з лейбла Nebo Music, який почав співпрацювати з лейблом Pomitni (колишні Мазгі).
Посестра галицького ретро-футуролога thekomakoma анонімно приходить у цей світ зі ще одним шкіциком рустикальних джерел низового мистецтва назовні. Її дебютний мініальбом – це Скофка у руках значно розумнішої людини, людини розумної.
Усі дослідники постколоніального балу мусять хутчій бігти сюди табунами. Невипадково тут вигулькує своїм фітом виконавець базарного етнотрешу Osty, який чомусь гадає, що щось трохи вміє з іронією. Невипадково, що цитата Клавдії Петрівни злетіла з вуст пані Зеленської. Невипадковим моментом є й те, що її лейбл Nebo Music почав співпрацювати з лейблом Pomitni (колишні Мазгі) пані Горової, яка полюбляє смакувати всілякий трешачок.
Ще тепла іронія ще трохи пульсує у цьому втомленому європопі, який так хоче в обійми етно-шансону, щоб вродити стерильненький мем-поп частівками ("Знайди мене", "Я щаслива"). У двері відразу стукає шведський колектив Yaki-Da, а якщо трохи зачекати, то й російська група Комбінація зі своїм хітом "Два кусочєка калбаскі" чи навіть сороміцькі жартушки Балаган Лімітед.
Якихось особливих таємниць тут немає, а бажання начебто обстібати хвилю уваги до 90-х не настільки азартне ("Я щаслива"). Увесь той спадок настільки дрібний, що іронія там скаче блохою, хоча заперечувати колосальний вплив того масиву нині також важко з огляду на русскій мір під боком.
З таким вокалом Klavdia Petrivna могла б спокійно зазіхнути на альбом іронічних переспівів віршів Ліни Костенко, які так недолюблюють верліброві львівські шістдесятники за афористичне гоцання коника-стрибунця за часів злючої зими. Та наразі своєю папіросною знудженістю вона більше нагадує канадійку з російських емігрантів Мішель Гуревич (колись Chinawoman) з її ностальгією за загубленими звуками далекої отчизни ("Бережи мене").
Замість цієї симпатичної, але таки одноразової дурні, Klavdia Petrivna могла б зайти на сновидну територію альбому "Me Me" (2010) гурту Lol, але там головне не переплутати цих Lol з японським колективом Lol. А постколоніальних сновид вистарчить ще на всіх.