Цьогорічний Форум видавців розгортається у режимі цілковитої економії.
У країні війна, Садовий хоче, але не може заборонити у місті нічні гуляння.
Бойкотливі гопники намагаються шантажувати Форум видавців своїми калічними акціями щодо російських видань.
Книгу Майкла "Квіти Санта-Барбари" ще досі не можна придбати через проблеми з логістикою.
У книги Софії Андрухович "Фелікс Австрія" несподівано виникають незрозумілі супротивники в іпостасях австрійської торгової марки кетчупів, соусів і огірків Felix Austria та минулорічної документалки Felix Austria!
А старолевівська книжечка "Казки про Майдан" все більше наближається до статусу сюсюкання з малятками (окрім ілюстрацій), тобто профанацією, тобто неповагою до дітей, до їх розумового рівня (схоже, що авторка цієї книги навіть не знає, які зараз мультики дивляться діти).
Ось у такому навколишньому хаосі й намагається лавірувати та вилавірувати команда Форуму видавців з незмінною Олександрою Коваль на чолі та в серці.
Навколишню хаотичність часу та простору ще більше закорінює у навколишній свідомості тимчасовість в.о. голови Львівської ОДА Юрія Турянського. У нього пацаваті чорні лофери зі ще більш пацаватою сірою смужечкою зверху.
Він обіцяє багато допомагати громадянці Коваль, але у нього губи Арчабальда Денді з Пригод капітана Врунгеля, спікера Енландського яхт-клубу та одночасного боса місцевої мафії.
Політика цього року мало перетинається з книгами, але навіть у цьому мінімальному перетині голові Львівської обласної ради Петру Колодію вдається здивувати усіх присутніх цитатою з творчості Любка Дереша.
У лісі щось здохло, або деякі представники Свободи почали масово розумнішати перед обличчям політичної смерті.
Орест Лютий цього року без київських жлобів у клітці.
І тому лабіринтами ФВ блукає голод щодо різних скандалів, вибриків та коників.
Незворушний Григорій Семенчук продовжує сканувати думки вкраїнських мистців на п'єдесталі форумної слави.
Спочатку тут помітно полум'яну Маріанну Кіяновську, цю незмінну мрію Кріса де Бурга.
Потім на п'єдесталі йорзає самозакоханий графоман Андрій Любка з правильним підбором альфа-самцевих примочок для істеричних тьолочок.
У Любки усе ідеально як на космополіта, але згодом, на другому поверсі приміщення він ходить у сонцезахисних окулярах і це такий провінційний рагулізм, шо то торба.
Окстісь, пацанчик, це Львів, а не Виноградів.
А це наша британка у Лондоні Анна Шевченко з презентацією українського перекладу її роману "Спадок".
А це Іван Андрусяк, дитячий письменник та співавтор (разом зі Скибою) найбільшого скандалу цього року в українському фейсбуці поміж вразливих українських мистців.
Політики на Форумі мало, але вона є.
Ось знову т.в.о місцевого яхт-клубу Юрій Турянський зі своєю молодою командою.
А це вже Андрій Садовий, який хоче, але не може заборонити нічні гулянки у Львові, і тому розповідає про перспективи 50 місця у списку Самопомічі.
Хтось думає, що Садовий хапуга, але цей коуб натякає на те, що він більше папуга.
У його мові багато русизмів. Він закликає тренувати мозги книгами та зазначає про лапшу на вухах.
На щастя поблизу не має Ірини Фаріон з хвилинками своєї ненависті, але зате є керівничка управління культури Львівської міської ради Ірина Подоляк, яка буде мажоритарно крокувати у нардепки саме на її інтриганському окрузі, і саме за неї Садовий буде агітувати місцеву громаду.
А ось і сама Ірина Подоляк, яка тихенькою мишкою принишкла поблизу врат у царство презентації якоїсь укуїстичної книги, і де стоїть стільки грішників, що навіть яблуку не має де впасти.
У те царство, де так гордовито несеться за горизонт протуберанцем серця наш шановний Іван Драч.
Від гріхів до праведності лише один тост і ось вже хвилювальники дівчачих сердець Сергій Жадан та Андрій Бондар шукають на мапі Львова вулиці червоних ліхтарів (принаймні таку червленість на їх обличчя кидає палатка уявного чернівецього меридіану).
Добре, що у Львові є Видавництво Старого Лева та його армія спасіння, які спроможні врятувати українських письменників від різноманітних нездорових думок.
Але самого Жадана вже ніяк не врятуєш від наївних дівчачих запитаннячок, де більше бажання всістись на коліна вкраїнському Хенку Муді, аніж зусиль зачерпнути з джерела вічного життя.
Так і лишається самісінький Жадан на поталу дівчачим апетитам.
На фініші першого дня ФВ буде загадка. У якому наметику сидить та усім керує ось цей чоловічок підозрілої зовнішності?
Правильно. У гоп-стопному наметику бойкітливих гопників з економічних бойкотів усього, що рухається не так, як цього хоче Андрій Садовий.
У своїх збочених фантазія бойкотливі гопники завжди знимкуються у технології хромакей, щоб їх курдупельні фейси видавалися трьохсотими спартанцями.
Продовженню бути.