Ragapop "Do you listen to Ragapop?" (2024)

олександр ковальчук

вівторок, 7 травня 2024 р. о 19:25

Дебютний ескіз етнофутуристичного проєкту Ragapop, де нема особливо ні еротики, ані містики.

Тінь великого альбому від проєкту учасниць колективу Dakh Daughters, який якось намагався одружити Івана Франка з проєктами Кевіна Мартіна, а нині ще й заохочує інших вкраїнських піїтів.

Спроби етнофутуристичного вишиванкапанку від проєкту Ragapop можуть бути прикладом багато для кого нині, хоча б для одноманітного етноклубняка Go_A. Та цього замало для гурту з такою історією та традицією.

Свого часу на мініальбомі "Сяся" (2020) проєкт учасниць колективу Dakh Daughters Руслани Хазіпової та Ганни Нікітіної намагався поєднати Івана Франка з проєктами Кевіна Мартіна The Bug та King Midas Sound. За рік гурт Dakh Daughters нарешті випустив свій найкращий наразі альбом "Make Up", який створив певні умови для стриманого оптимізму щодо майбутнього проєкту Ragapop.

Минуло три роки. Несмілі паростки надії й надалі бовваніють на горизонті. Дебютний альбом проєкту Ragapop "Do you listen to Ragapop?" важко назвати альбомом. Це лише ескіз чогось більшого. Коли його учасниці промовляють про тінь якоїсь еротики чи містики, то варто відразу ховатися в якусь ущелину. Щось подібне тут варто шукати зі свічкою.

З готикою також не надто, а про феміністичні аспекти відьмацтва артистка Yuvi їм може провести цілу лекцію. Відразу можна зрозуміти танатосну присутність кавера ВУЗВ "Bo Vzhe Toy Den Koly" у їхній нинішній творчості, але невідомо навіщо. Усе їхнє зазіхання на містику моментально псує публіцистичне версифікаторство середньостатистичної бібісістки Пиркало ("Chy Liubov").

Вона профанує будь-що навколо своїм примітивним пшиком на релігійні теми, карикатурою на збочений плин думок, де хтось, схоже, фанат кліпів новозеландця Jonathan Bree. Ще б богоносця банальних істин Мішу Правильного тут на фіт запросили. Хазіпова ж розумна кобіта. Хіба у цьому випадку не можна було зрезигнувати соціальними зв'язками у тісній столичній бульбашці заради мистецтва?

Проєкт Ragapop чомусь став заручником власного стану механічного відчуження ("Liudyna"). Жоден трек звідси не сягає хоча б треку "Nemaye Chasu" з альбому Dakh Daughters "Make Up" (2021). Можна довго блукати у густій асоціативності цієї етнофутуристичности непоганими замовляннями ("Lylyk") і навіть мати щось подібне на концертний хіт ("Gordosti").

В ідеалі найкраще з цього альбому мало б зливатися у чомусь на кшталт стрічки Гаспара Ное Climax (2018), але щось постійно блокує цей підйом зайвим нашаруванням ("Good Time"). Що постійно заважає проєкту Ragapop підійнятися до теплої єдности омріяної еротики та містики? Щось театральне чи щось столичне? А може щось тепличне?

Спеціально для проєкту Ragapop, якщо вони, звісно, не підуть якось на терени гурту Telepopmusic (там неподалік), лунає трек "LEO" лондонця Laksa з мініальбому "Voices" (2024).