Андрій Кохан: Все почалося з Боба Ділана

Андрій Кохан: Все почалося з Боба Ділана

Оля Вишня,  4 червня 2013

Проект Andrew Kokhan Blues Band – відкриття цьогорічного фестивалю Флюгери Львова.

Гітарист відомого джазового колективу Schokolad Андрій Кохан разом з іншими знаними музикантами виконав найкращі блюзові хіти.

Це був один з перших масштабних виступів цього музичного колективу, попереду – участь на літніх фестивалях. Детальніше про це, а також про сам проект, про діяльність Блюз Клуб. Львів, про співпраці з відомими музикантами і не тільки Андрій Кохан розказує в інтерв'ю Варіантам.

З чого почалася любов до блюзу?

Почалась з бас-гітари і року напевно. Коли мені було 15 років Смак Сигарети взяли мене як басиста. В той час в гурті залишились тільки Арсен Бабиченко (гітара, вокал) і мій тато (Василь Кохан – відомий на Закарпатті музикант, художник. – ред.) на барабанах.

На той час я ніколи навіть не тримав бас в руках, але вони були переконані, що все вийде, що як мінімум треба спробувати. Ми почали регулярно збиратись, грали і говорили про музику.

Не планували ніяких виступів, ніяких записів, просто грали і все. Часом приходили друзі, просто сиділи і слухали, потім йшли десь пити каву. Дуже гарний час. Через два – три роки я відчував себе на басу набагато вільніше, і мене взяли в Tequila Band.

Абсолютно унікальний гурт, через який вже пройшли з 2-3 десятка музикантів, в тому числі Михайло Балог, з яким зараз граєм у групі ShockolaD.

Вони грають десь з початку 90-х і до тепер, кожні вихідні в одному й тому самому клубі збираються. Я ходив слухати їхні репетиції ще коли навіть не грав на гітарі. Там завжди збирались класні тусовки – художники, музиканти, студенти, після виступу завжди включали класні концерти, що для Ужгорода неабияка рідкість.  Ми сиділи, говорили, і слухали музику.

В Tequila Band мене вражало їхнє відношення до музики, вони ніколи не думали про те, як вони виглядають, не боялись «лажати». Все завжди звучало дуже відверто. Я відчував себе, ніби повернувся додому, згадував уривки соло-гітариста і старався підібрати на гітарі. Думаю так все почалось.

А тепер ти ще й заспівав

Моя дуже добра знайома, яка викладала мені англійську попросила вивчити і заспівати для неї "Girl From The North Country" Боба Ділана. Тоді я якось відкрив його для себе, і переспівав ще не одну пісню.

І так почався проект Andrew Kokhan Blues Band?

Ні. Почалось все з того, що ми були в Карпатах з ShockolaD'ом, я взяв з собою гітару, і співав якісь пісні Ділана. Вони, в тій містичній атмосфері якось дуже пасували.

Тоді й виникла ідея, що було б круто зробити такий проект. Звісно, я взагалі не сприйняв це серйозно. Через деякий час у мене з'явилась можливість зробити якийсь проект в Дзизі, і протягом двох тижнів декілька моїх знайомих сказали ту саму думку, що треба зробити блюзовий бенд.

Напевно, завдяки їм я і наважився. Спочатку грали кожну другу неділю в Дзизі, і називалось це Andrew Kokhan Blues Night. Потім почали грати ще по клубам, почали з'являтись якісь фестивалі і вже тільки на Флюгерах Львова цього року вийшло додати духову секцію і ще одну гітару.

Цього літа де можна буде почути Andrew Kokhan Blues Band?

В липні ми будемо виступати на фестивалі Франко.Місія. Спеціально до цього виступу я спробую написати музику на тексти Франка.

О, то це буде перша україномовна ваша пісня?

Ні, ми заспіваємо Франка англійською. Знайшли переклади.

Ти є координатором Блюз Клуб.Львів, розкажи про його діяльність? Яка ціль?

Діяльність полягає в тому, що ми шукаємо людей, які люблять і грають блюз, організовуєм їхні виступи в клубі. А ціль дуже проста – створити середовище. Концерти відбуваються кожної середи у Новому Ноївому Ковчезі.

Які інші проекти події є важливими для розвитку джазового середовища у Львові?

Фестиваль ДжазБез, наприклад, за стільки років виховав джазового слухача, який уже навіть фрі-джаз може слухати. От у Києві такого немає, щоб люди прийшли так як тут на фрі-джазовий концерт. Це заслуга львівських джазових фестивалів.

А за світовими тенденціями у джазовій музиці слідкуєш? 

Скандинави сильні. Сьогодні важливо у джазовій музиці мати своє лице. Є сотні тисяч музикантів джазових і просто добре грати – замало.

Важливо сказати своє слово і скандинави це мають. Якийсь спокій, містика. Але якщо говорити про джаз, свінг – то це Нью-Йорк.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.