Альфа і банка Садового

Альфа і банка Садового

олександр ковальчук,  19 травня 2014

Дуже обережно розпочинається цьогорічний Альфа Джаз Фест у Львові.

Столична зверхність трохи принишкла в очікування карколомних провінційних несподіванок у цей нелегкий для країни час.

Акредитація на презентацію 4 фесту закінчилась ще у пятницю, хоча сам анонс на львівських сайтах зявились десь тільки у суботу.

АДФ шифрується невідомо від кого і навіть невідомо для чого.

На прес-конференцію й так прийшло чоловік (переважно дівчаток) десять, переважно з неідентифікованих місцевих видань.

В Альфа-Банку дещо критична ситуація, бо його асоціюють з російським бізнесом. Альфа-банк соромиться таких асоціацій і тому на прес-конференцію виписується міський голова Львова та великий патріот України Андрій Іванович Садовий.

Садовий ніколи не був присутній тілом на пресухах АДФ, але завжди десь витав духом у стінах Львівської міської ради. Але у цей важливий для Альфа-Банку момент він прийшов.

Сьогодні він явився народу і це має стати особливим знаком. Прес-конференція відбувається не у якійсь там малій сесійній залі, а у Білій залі цій проповідницькій захристії для особливо урочистих подій.

Саме тому дивна конспірація АДФ набуває характерних сакральних форм адорації Святому Джазу від закритого клубу посвячених у його реліквії а-ля Святий Грааль. Еліти хочуть провести демократичні вакації у провінції і Садовий благословляє їх на релакс.

Садовий – спаситель Святого Джазу і тому представники Альфа-Банку можуть дещо вільніше дихати, хоча їм і надалі варто остерігатись цих криївкових галичан з їх п’ємонтськими вибриками.

Але асоціації з російським бізнесом нікуди не зникли і тому навіть Олексій Коган своєю імпровізаційною обережністю почав нагадувати поетично-футбольну команду місцевих інтелектуалів, яка дуже хоче покохати Порошенка вже у першому турі (хоча і не в таких космічних масштабах).

Але промінь Святого Джазу рятує Олексія Когана з цієї підпорядкованої ситуації та допомагає йому забути про асоціації з російським бізнесом завдяки особливій емпатії до програми фесту та його учасників.

Президент Альфа-Банку Олександр Луканов ще більш стриманий та обережний у своїй дипломатичності. Він розмовляє російською, але після російськомовної акції певних львівських культуртрегерів на це вже ніхто не звертає навіть якоїсь уваги.

Альфа-банкір Луканов особливо намагається бути людяним у ці жорстокі дні постійних асоціацій його бізнесу з російським агресором. Його фішка – у періодичних подарунках музичних інструментів львівським школам.

У цьому світі майже усе є ритмічним і тому саме після такої подвійної стриманості Когана та Луканова львівський мер Андрій Садовий вирішує побавитись у Вову Путіна з його мемами.

Відомий казкар Садовий розповідає присутнім повчальну і дидактичну історію про те, як його малі після одного АДФ захотіли спонтанно грати на різних інструментах.

Відтоді у помешканні Садового періодично виникає нойз, від якого не врятують навіть альбоми Merzbow.

Корпоративна публіка від такої милої історії у повному захваті, наче Крим. Скрізь чути корпоративні хі-хі-хі та мі-мі-мі у потрібних місцях та підлеглих інтонаціях.

Так що, незабаром – на усіх афішах Львова та відкритого світу – квінтет Садових 5 і, можливо, що найменшенький стане українським Майклом Джексоном, хоча щось особливо непомітно, щоб естетика соулу, фанку та диско була дуже близькою багатодітному Садовому.


Досхочу насміявшись правильними посмішками корпоративна публіка знову починає гнати вихолощену корпоративну пургу.

Офіціозна піраміда заховує їх у шухлядки шинельної підпорядкованості, хоча в кулуарах перед пресухою вони достатньо сміливо, хоча й пошепки, зізнавались у російськості свого банку і навіть пишались тим, що навіть старі та нові клієнти не мають нічого проти такої російськості.

У їх наполеонівських планах навіть існує ідея замутити паралельно з АДФ якийсь економічний форум незважаючи на усі асоціації з російським бізнесом.

Науці невідомо, чи про такі наполеонівські плани російського бізнесу знає Олександр Луканов, бо, схоже, що він вже втомився повторювати, що Альфа-Банк – це український банк. У половини акціонерів – паспорти інших країн. Активи групи у Росії – менше 25 відсотків.

І головне, вони не є дочірнім банком якогось московського банку, бо усі рішення приймає рада у Києві.

І найголовніше, вони вирішили підтримати фестиваль заради підтримки усього вкраїнського суспільства у цей нелегкий для країни період.

На цій шляхетній меті журналістка Експресу натякнула на ініціативу львівського Євромайдану пікетувати фестиваль російського бізнесу, але піаристичну анархію місцевого Євромайдану авторитетно попустив сам батько міста – Андрій Іванович Садовий.

Його адамове яблуко скептично сприйняло отарні ініціативи деяких місцевих жевжиків та довженків, бо джаз – це музика вільних людей, а не рабів та гопників.

Варто лише подивитись з яким біблійним пафосом він говорить ці круті слова. Варто лише поглянути на те, як високо закочує свої очі у небесні сфери на цьому сакральному шібболеті цей альфа-самітник.

Коган аж приємно прифігів від такого одкровення.

На цьому історичному моменті у львівських журналістів питань вже більше не виникало.

Альфа Джаз Фесту не потрібні львівські журналісти і це навіть правильно, бо у Львові майже не має людей, які можуть адекватно писати про джаз без усіляких тупуватих поетичностей а-ля "порвало" за якими приховується банальне незнання матчасті.

Люди, які можуть адекватно писати про джаз не працюють у львівській журналістиці. Культурної журналістики Львова майже не існує. Майже не існує завдяки саме таким журналістам яких порвало. Незабаром буде 20 років ОЕ – і це будуть веселкові вафлі та соплі.

Тому навіть добре, що у більшості газет чи сайтів рубрика культура перефарбувалась у рубрику гламур, бо так, принаймні, чесніше.

Альфа Джаз Фесту не потрібні й київські журналісти. Позаминулорічна стаття в Українському тижні якась каламутна та лінива, є у ній шось від байдужості АДФ до ЗМІ.

Та й сама музична рубрика в Українському тижні якась ліва. Тут варто лише згадати про скандальну статтю чомусь відомого і топового О. Євтушенка, де він ніяк не міг відрізнити пост-панк від поп-панку.

Вже згодом Євтушенко почав взагалі писати в якомусь альманасі культурних стратегій якусь недоладну та патосну фігню про неповторний дух України у творчості відверних нео-шароварників Гайдамаків та Kozak System.

Бідна-бідна та країна, де Хайтарма стає найкращим фільмом року завдяки політичній кон’юнктурі та докорам сумління.

Саме на цьому етапі стає зрозуміло, що найбільший гріх Садового у тому, що він вплутав Святий Джаз у дрібні провінційні розборки.



Подвійні стандарти вже традиційно роблять Львів містом і місцем гріхопадіння елітарного у попсове.

Садовий хоче, щоб на Заході була прекрасна картинка про Львів, а не стрибали неадертальці. Але так чомусь стається, що стрибають не чужі неандертальці, а власне стрибають неандертальці Садового. І стрибають так пацавато, що це називається піаром.

На рупорі пропаганди Садового – сайті zaxid.net з’являється ілюзія демократії – блог місцевого псевдо-активіста Євромайдану Отара Довженка, де той у праведному гніві бакланить Садового за колаборацію з окупантами.

Здається, що саме на західному неті місцеві псевдо-інтелектуали (Возняк, Расевич, Павлів) майстрували з дрібних бариг з ВО "Свобода" банальних нео-нацистів заради залякування сходу України бандерівськими картинками.

На злодіях горить шапка-гандонка і це трохи називається грою на випередження, як це вже й було на Обливаний понеділок.

Довженкова група Економічний бойкотів регіоналів та москалів вже зібралась бойкотувати концерт Ані Лорак і це б було зовсім некошерно щось не пискнути на АДФ, бо цей знак мовчання можна було б вважати знаком їхньої прирученості Садовим.

Клоуни з Економічного бойкоту бойкотували та обмальовували усі російські банки у Львові, окрім Альфа-Банку і це тепер така засада, шо пипець.

Алкогольні фантазії Радика та Довженка палять контору Садового і також схоже й на те, що Садік зливає їх, як баласт.

Науці невідомо, чи Довженко взагалі в долі такого антипіарного піару Альфа Джаз Фесту, бо після того, як в Альфа-Банку оформили свої зарплатні проекти 11 державних підприємств, хвилюватись за якісь російські асоціації взагалі не має чого і тому треба вимагати більшого за свої послуги.

Бо ж як відомо з серіалу Orange Is The New Black – державні підприємства – це стабільне джерело прибутків у цей нестабільний час.

Ось так остаточно й прояснилась функція Економічних бойкотів регіоналів та москалів у цьому євробаченні. Вони – шістки шісток – штучний шум у перерозподілі бізнесу.

Економічний бойкот регіоналів не бойкотував регіональних друзів Садового, а Економічний бойкот москалів не бойкотує москальських друзів Садового.

Вони щось там натяково рипались супроти Зубика, але так і не бойкотували офіси Люксів Садового та захід.нету Садового (де розміщений блог Довженка), що розташовані у приміщенні Зубика на Чорновола.

Зубик має спільний бізнес з !Фестом, який міцно пов’язаний з Садовим, але щось не особливо помітно, щоб викладач УКУ Отар Довженко бойкотував трапезну УКУ, де засів !Фест і яку так розхвалює Назарук.

Хіба що, !Фест виписав за активне мовчання Довженку якусь величезну знижку на хавку у своїх кітчевих закладах для гопників, де з них і стібуться.

Щось також непомітно, щоб Довженко у вирі праведного піару привселюдно рвав грамотку, яку йому вдарував Садовий, схоже, що відомо за які заслуги.

Ось так якось виявилось, що найбільшими гробарями ідеалів Євромайдану стали найбільші активісти, а про це маляток попереджалось ще у першій Ємайданній статті.

У своєму піаристичному лицемірстві Довженко посягнув навіть на святе – на Яндекс. Але хіба не працівник Яндексу Петро Нек є завсідником різноманітних посиденьок в УКУ і світиться на усіх фотках?

Хіба не Петро Нек обурювався гопниками з УКУ? І тут таке западло. Довженко бойкотує Нека? Чому Нека взагалі пускають у святі стіни УКУ?

Схоже, що малятка й досі не роздупляють тієї простої істини, що після таких коників переважно будуть вигрібати не вони (шістки шісток), а Садовий та УКУ (який просто загнав себе у глухий кут).

А якщо вигребуть Садовий та УКУ, то й вони вигрібуть ввічливої та лагідної пуссі від своїх господарів. У народі вже ходять чутки про таку рукоблудну акцію керівництва УКУ щодо гіперактивної діяльності Довженка біля Південного.

Вільне місто з музикою вільних людей все більше стає схожим на вільну касу Макдональдса, на яку і перетворився потішний Львів.

А щоб представники Альфа-Банку не особливо сумували після такого піару, то для них звучить хіт гурту Delegation "Oh Honey" з альбому "The Promise Of Love" (1977).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.