21 квітня 2017

Український соул # 12

Забутий наступними поколіннями грув української естради.

Варіанти продовжують треклист забутих, несподіваних та грувистих треків української естради.

Варіанти знову кайфують від української естради 60-80-х років минулого століття, яка вже давно потребує негайної каталогізації та аналізу. І так, не завжди поміж цього треклисту буде соул, фанк чи диско.

Марта Кирилюк "А сімка не їде"

Марія Кирилюк та гурт Високий замок співають пісні Юрія Варума у записах з 1988 року. Стильно, модно, молодіжно. Актуальне євродиско "А сімка не їде" з любовними натяками на побачення, які тепер більше набувають гостросоціальних меседжів, схоже, що у час виходу пройшло під радарами, бо більш відомим хітом з альбому стала "Паперова лялька" (з реверансами ABBA).

Тепер "А сімка не їде" сприймається як дивовижний та прекрасний артефакт, відгомін тогочасного Львова та живе свідчення того, що у Львові назавжди зупинився час, що за останні тридцять років тут нічого не змінилося, а місто стало східноєвропейським лімбом.




Сама про це й сигналізують подальші треки альбому, де петриненківські інтонації руйнують легковажну молодіжність євродиско пафосом національного відродження. Так Марта Кирилюк десь дуже близько підходить до посестринства з Оксаною Білозір.

Не рятують тут навіть натяки на New Order, бо тексти та побожні контексти просто існують осторонь саунду ("Не журись"). Дешева патріотична електронічка на іонічках своїми польками продовжує задовбувати у ледве не кожній міжміський маршрутці й досі ("Висить ябко").

Побожний галицький контекст спроможний зруйнувати багато чого, якщо не все, і тому цей альбом також про те, яка це кара народитися у Львові. Бо коли цей контекст відсутній, тоді й з'являються хіти типу "А сімка не їде".

Тетяна Кочергіна "Грай, скрипко, грай"

І знову найкраще в Україні диско від Тетяни Кочергіної (разом з ВІА Кобза) на альбомі "Уроки музики" (1981). Легко, іронічно та звабливо. Фірма, бренд і знак якості.

Лідія Відаш "Кинув бука я у яму"

Хардова буря від Лідії Відаш залишає від евфемістичної назви треку лише голий кістяк. Must have усіх треклистів українських феміністок.

Назарій Яремчук "Ať láska má kde kvést"

Назарій Яремчук з репертуаром Карела Готта та тією невловимою для інших народів лише чеською оголеністю перед матінкою-природою. Ех, kdepak ty ptáčku hnízdo máš.

Тріо Маренич "Котики вербові"

Тріо Маренич назавжди дозволяють доторкнутися до невимовної ніжності рідної Волині. Сльози заважають плакати та писати. Недосяжна вершина для вакарчукової сатаністки Соловій.

Автор: олександр ковальчук