Ігор Тимець: Гріх тримати у запасниках артефакти європейського рівня

Варіанти розмовляють з директором КЗ Львівської облради Історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігорем Тимцем.

Розкажіть детальніше про проєкт реконструкції Історико-краєзнавчого музею у Винниках?

Це спільний проект Винниківської міської ради і нашого музею. Ми хочемо зробити реконструкцію-розширення музею, оскільки наразі колекція музею становить вже понад 75 тисяч експонатів, а ми виставляємо лише 500-600 експонатів в експозиції. В нас є дуже цікаві артефакти європейського рівня, які гідні провідних музеїв Європи, і тому гріх їх тримати в запасниках. На жаль, українські музеї викладають лише до 5% цих унікальних знахідок, яких ми маємо: це і речі побуту, і археологія, і етнографія, і мистецькі твори, речі пов'язані з регіоном, графіка та старовинні меблі.

Сьогодні пріоритетним розвитком Винників є туризм. Місто Винники має колосальну історію. Місто розташовується на розгалуженні туристичних маршрутів, це і Глинянський тракт, це і Золота підкова, це також – й туристичні маршрути, які пов'язані з Галичиною та Франківщиною. Тому, власне, й постала ідея, яку підтримали громадські організації, кола мистецької ради та музейної ради. Тому спільно з містом ми вирішили зробити розширення нашої експозиції, щоб показати всі унікальні артефакти, які сьогодні перебувають запасниках-фондах музею.

Що саме Ви маєте на увазі під розширенням?

Розширення має бути за рахунок добудови на території навколо будівлі, яку займає музей на Галицькій. Тут мають бути експозиційні зали та реставраційні майстерні, адже у нас є одне з найсучасніших в Україні обладнань з реставрації експонатів, але, на жаль, ми не маємо приміщення, де його розташувати. Також має бути фондосховище та конференц-зал, оскільки щороку на базі музею відбувається міжнародна археологічна конференція спільно з Жешувським університетом в Польщі на яку приїжджають щоразу 120-140 науковців вже  десять років поспіль. Цю конференцію вже п'ять років поспіль визнають однією з найкращих у Східній Європі, а ми змушені кожного року орендувати якісь приміщення, оскільки площі, які музей зараз займає, недостатньо для того, щоб показати всі ці унікальні речі та проводити конференції.

На скільки Ви плануєте збільшити площу музею?

Зараз Історико-краєзнавчий музей у Винниках займає площу близько 300 м², а ми плануємо збільшити на 1400 м². Основою нашої експозиції буде археологія, але також це буде й історія регіону, історія міста, видатні люди та постаті 19-20 століття та етнографія. Але основним напрямком все ж буде археологія, тому що наразі у Львові немає окремого повноцінного археологічного музею. Є профільний у Львівському університеті імені Івана Франка, але, на жаль, археологічні колекції Львова розкидані в багатьох музеях, хоча археологія Львова є надзвичайно важливою та цікавою.

Коли варто очікувати реалізації цього проекту?

Зараз ми подаємося на проєкти та гранти, оскільки таких коштів ні місто, ні, тим більше, музей не мають. Вартість проекту орієнтовно 20 мільйонів, і тому ми спільно з містом шукатимемо кошти, щоб добудувати цей музей. Питання створення подібного археологічного осередку неодноразово піднімалося на конференціях не лише науковці зі західного регіону але й з цілої України. На базі нашого музею ми зробили експозицію, яка представляє знахідки західного регіону України, тобто це не лише Винники чи Львівщина. Сьогодні в нас є дуже цікава колекція, а експозиція, яку ми відкрили у листопаді минулого року, є найсучаснішою в Україні. Вона креативна, там багато мультимедіа, там  чимало фільмів, там цікаве використання звукових ефектів та сучасних комп'ютерних технологій, але, на жаль, вона розташовується лише в трьох залах, і, відповідно, це надто мала кількість експонатів, які ми можемо показати нашим глядачам.

Чи плануєте Ви проводити нові археологічні розкопки у Винниках?

Щороку у нас працює від двох до трьох археологічних експедицій. Цей рік не є винятком, але, звичайно, що ми пов'язані з нинішньою ситуацією в державі. На цей рік ми вже запланували дві міжнародні експедиції, однак все залежатиме від карантину та подальшого розвитку подій. Окрім цього ми робимо свої одну-дві експедиції від музею. Зокрема ми вже чимало років працюємо на Сокальщині, де є унікальна знахідка, як припускають деякі науковці, поховання німецького  короля, орієнтовно 2-4 століття нашої ери. Також у Винниках на горі Лисівка-Жупан спільна українсько-польська експедиція проводитиме свої багаторічні дослідження крайньої точки Трипільської стоянки для нашого регіону.

Розкажіть детальніше про інтерактивну виставку, зокрема три нові зали археології Західного регіону, які відкрили в Історико-краєзнавчому музеї?

Цей інтерактив ми презентували в листопаді минулого року для міжнародної конференції, а згодом відкрили її для глядачів. Ідея та розробка концепції належала нашим працівникам, які хотіли зробити першу західно-українську археологічну експозицію. Усі повністю розкопки, дизайн та побудову експозиції розробляв наш колектив.

Хто допоміг реалізувати проєкт?

Цей проект ми реалізували за сприяння гранту Кабінету Міністрів України, Львівської обласної ради спільно з ЛОДА та мерії міста Винники. Також були кошти музею, зокрема, й грантодавці та люди, які долучилися до цього проєкту. За рік часу ми зробили дуже цікавий музей, тобто музей, який сьогодні цікавий не лише для науковця, історика чи студента, але й для туристів та дітей. В музеї є чимало ефектів, тобто відвідувачі бачать спочатку дзеркало, а потім фільми, які автоматично вмикають розповідь і світло, які ведуть від початку палеоліту та закінчують розкопками Львова. Це лише маленька частка цих експонатів, які ми сьогодні надали.

Як відвідувачі сприйняли таку сучасну виставку?

Приємно, що цю роботу відзначили фахівці, які визнали, що це один з найсучасніших етнічних музеїв в Україні. Відвідувачі музею сприйняли її дуже позитивно, ми маємо чимало відгуків, а також у декілька разів збільшилась кількість відвідувачів.

Як працює музей в період карантину, уряд, наприклад, вже анонсував відкриття музеїв та бібліотек для відвідування?

Це питання ще не вирішили до кінця. Сьогодні ми працюємо дистанційно  і пропонуємо нашим відвідувачам 3D-екскурсію музею, а також онлайн-екскурсії та онлайн-лекції, які ми проводимо під час карантину, оскільки, на жаль, повноцінно музей поки не функціонує. Але ми працюємо над новими розробками і екскурсіями (двох-трьох мовними) для дітей та підлітків, тобто над тим, щоб знову прийняти в музеї наших відвідувачів. Карантин створює певні проблеми, але ми маємо підтримку, захищене фінансування, а також розуміння і на рівні обласного керівництва, і на рівні держави. Музейна справа – це політична складова. Сьогодні у нас іде не лише війна та окупація наших території, але й триває війна в історично-культурному плані. Історичний фонд не менш важливим, нам потрібно сьогодні більше популяризувати свою історію, виховувати молодь на прикладах нашої надзвичайно багатої та цікавої історії.

Які проблемні питання є зараз у музейній сфері?

Музейна сфера нині має чимало проблемних питань, це я можу сказати як голова Західноукраїнської спілки музеїв. Наприклад, недостатнє фінансування, хоча важко, звичайно, говорити про фінансування музеїв, якщо ми сьогодні маємо проблему економічного характеру, а також проблему з коронавірусом, яка охопила весь світ. Але сьогодні вже можна робити перші кроки, і я гадаю, що незабаром вже відбудеться конференція з музейниками на якій підніматиметься питання про потребу реформування українського культурного фонду, який виділяє кошти на заходи.

Під час такої ситуації в українських музеях, українській культурній спадщині, в археології, архітектурі та історії, варто скеровувати кошти на відновлення та реставрацію пам'яток, на проведення експедицій та порятунок унікальних експонатів. Важливіше врятувати унікальну пам'ятку архітектури, ніж провести "Караоке на селі" чи інші заходи, на які витрачають до двох мільйонів гривень. Ми підніматимемо ці питання на на рівні держави заради змін, оскільки це просто злочин витрачати такі кошти на буденні заходи.

Яка ситуація у музеї з відвідувачами?

Після відкриття нової експозиції у нас різко збільшилася кількість відвідувачів, відбувся вагомий та відчутний стрибок відвідувачів, і, звичайно, плануємо, що після карантину кількість відвідувачів також збільшиться. Хоча сьогодні Україна далеко відстає від країн Європи, які мають значно більшу кількість відвідувачів. Але вважаю, що з часом ми також дійдемо до європейського досвіду безкоштовного відвідування музеїв. Саме цю експозицію найбільше відвідує молодь, хоча нею також цікавиться й старше покоління, але основний акцент ми робимо на молодь.

Що музей планує після завершення карантину?

Окрім нинішньої експозиції ми ще маємо цікаву експозицію у Глинянах в музеї ткацтва і килимарства, куди також можуть їхати наші гості та відвідувачі. Власне, місто Глиняни споконвіку славилось своїми килимами, і наприкінці 19 та на початку 20 століття ці килими продавалися у всій Європі, а також і в Америці, зокрема, в Нью-Йорку, Парижі, Лондоні, Варшаві, Відні тощо. Ці килими були візитівкою Львівщини. Наш глядач може приїхати в цей музей і власними руками спробувати ткати на верстках 19-20 століття, як робили це наші прабабусі. Також ми плануємо чимало експедицій, і якщо вони запрацюють, а карантин нам це дозволить, то ми запрошуємо наших гостей для участі у них. Вони можуть подивитися, привести дітей і побачити, як археологи ведуть дослідження та знаходять унікальні артефакти, які з часом займають почесні місця у музеях України та Львівщини.