Зміст статті

23 вересня 2020Микола Дорогенько

Назар Дмитрасевич: Львів має розробити чіткий регламент озеленення

Розмова з юристом та волонтером Назаром Дмитрасевичем.

Варіанти розмовляють з юристом, волонтером, кандидатом від партії Варта до Львівської міської ради у Франківському районі Назаром Дмитрасевичем.

Ваша думка про ініціативу влади Львова щодо створення екологічного патруля?

Як юрист, я не бачу формальних порушень, а от як львів'янин, якому не байдужа екологічна ситуація в місті, гадаю, що його діяльність буде не надто ефективною.

Звідки такі побоювання?

Щоб бути конкретним, я звужу предмет нашої розмови до аналізу політики та дій влади Львова в питанні захисту зелених насаджень, тобто того, чим я захоплююсь та активно займаюсь. На моє переконання, у Львові наразі критична ситуація з зеленими насадженнями,  влада Львова провалила охоронну функцію та не готова дати адекватну відповідь урбанізаційним і кліматичним викликам. Екологічний патруль в таких умовах здатний частково приховати всю цю її безпорадність та неспроможність, але жодним чином не змінить ситуацію на краще.

Якою має бути охоронна функція влади щодо зелених насаджень у Львові?

За деревами,  як за людиною,  потрібно доглядати весь період їхнього життя, особливо тоді, коли вони молоді, а також в поважному віці. У Львові догляд за деревами звівся до варварського хаотичного обрізання, ніхто не оздоровлює дерева, не доглядає їхні крони, не підливає, не проводить хімічної обробки тощо. Висаджують дерева з порушенням стандартів, буквально  закатують їх в асфальт. Більшість дерев у Львові хворіє та поступово, непомітно для нашого ока, вмирає. Тобто сьогодні міські комунальні служби не виконують свої охоронні функції.

Що тоді Ви маєте на увазі під урбанізаційними та кліматичними викликами?

Зелені насадження переважно не пристосовані до загазованості, яка у Львові перевищує норму в багатьох місцях через проблеми з транспортною системою. Це підриває їхній імунітет, обмежує здатність до розвитку та тривалість життя. Наслідком політики вседозволеності в будівництві у Львові стала надзвичайна висока ущільненість, місто швидко перетворюється на джунглі з бетону та асфальту, саме тому "зелені легені" міста не справляються з очищенням повітря. Все це призводить до кліматичних змін, підвищення або різкого коливання температури, збільшення стихійних лих тощо. Новим урбанізаційним викликом для Львова також є розширення його меж, входження нових територій, їхня імплементація в єдиний міський організм за результатами реформи децентралізації.

Чому влада Львова, на Вашу думку, провалила роботу в цьому напрямку?

Тому що це не було для неї важливим пріоритетом до останнього часу. Насправді у Львова є своя Комплексна екологічна програма на 2017-2022 роки, на базі якої у 2018 році ухвалили Комплексну стратегію озеленення міста. На мою думку, останній документ надто загальний, а тому потребує доопрацювання. Хоча, якщо бути чесним до кінця, переосмислення і змін потребує передусім законодавча база цілої України. Якщо повернутись до стратегії Львова в питанні озеленення, то в ній поміж іншого не поставили перед виконавцями такі важливі завдання, як вироблення критеріїв до проведення обрізки дерев.

Варто ще раз наголосити на тому, що обрізання дерев має відбуватись саме на основі наукових підходів, оскільки в наших умовах цей процес лише спричиняє інфікування дерев всілякими грибковими хворобами та ураження шкідниками. Також потрібно, щоб місто розробило чіткий регламент озеленення, оскільки сьогодні під час різних робіт з благоустрою зникають великі дерева, а замість них висаджують декоративні, які ніколи не будуть великими, і тому це не може бути рівнозначною заміною у плані кількості повітря, які вони очищують.

Також чомусь розробники стратегії оминули таке важливе питання, як вироблення чітких стандартів щодо зелених насаджень для архітекторів, інженерів, забудовників, ландшафтних дизайнерів під час будівництва нових об'єктів чи реконструкції старих. Переконаний, що в містобудівних умовах варто чітко виписати вимогу щодо кожного дерева, його виду, розміру, а також після введення в експлуатацію об'єкта забудовник має передати кожне дерево, кущ чи газон на баланс комунальникам чи ОСББ.

фото: ligazakon.net

Чому Львову важливо змінити підхід до озеленення і як це зробити?

Якщо занедбати роботу з озеленення, то місто перестане бути комфортним для проживання, Львів втратить свою туристичну привабливість, а відтак перестане розвиватись. У конкретному випадку Львова, на мою думку, варто передусім доопрацювати наявну Стратегію озеленення міста, залучивши до цього процесу науковців, громадськість, архітекторів, забудовників – тобто всіх зацікавлених. У Львові зосереджений значний потенціал фахівців, наприклад, дендрологів, які працюють в Лісотехнічному університеті (чи у Львівському національному університеті), які готові надати консультації. Оновлена стратегія має стати основою для ухвалення містом конкретних програм, перша з яких стосується заходів з охорони актуальних зелених насаджень, а друга – створення і розвитку зелених зон в нових мікрорайонах міста.

Після цього необхідно реформувати систему роботи комунальних підприємств і служб, які дотичні до озеленення міста, забезпечити їх спецтехнікою. Чомусь Львів до цього часу не має машини, яка здатна пересаджувати великі дерева. І це в той час, коли поблизу міста є лісові господарства, з якими можна налагодити співпрацю та купувати в них такі дерева для висадки. Особливо хочу наголосити на тому, що всі ці заходи дадуть позитивний результат в комплексі з просвітницькою діяльністю серед населення міста.

Що Ви найбільше цінуєте в зеленому ландшафті Львова?

Усі без винятку зелені насадження є надзвичайно цінними для нашого міста. Але мені найбільше болить питання збереження унікальних дерев у нашому місті. Для мене таким є кожне дерево, якому понад тридцять років, переважно вони ще збереглись в старій, центральній частині Львова та в парках. Старі дуби, буки, тополі, липи, акації, каштани гинуть через нашу байдужість, а  їхнє зникнення різко змінює ландшафт міста, яке так лише втрачає свою історичну привабливість.

Автор: Микола Дорогенько