Різдвяна вишивка в’язнів Тюрми на Лонцького

Виставлені дві вишивки розміру носової хустинки, які потай від тюремних наглядачів робили Катерина Мельницька та Марія Бедзик. Жінки вишивали свої ікони голками із риб’ячих кісток, а нитки виторочували із власного одягу.

Катерина Мельницька створила ікону із написом «О Маріє, рятуй нас в неволі», датовану 30 травня 1949 року. А робота Марії Бедзик – Богородиця з янголами – залишилася незавершена: недовишите крило та обличчя одного із янголів.

Як розповідає заступник директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова, багато жінок, які потрапляли тоді до тюрем, рятували себе вишивкою, вона допомагала їм вціліти ментально. Так само, як чоловіки практикували інтелектуальну гру в шахи, замість картярства, яке займало час в’язнів побутових тюрем.

«Співкамерниці Олени Степанів вишили для її сина сорочку. Частинами, окремо манжети на рукави, окремо комір та все інше», – розповідає Вікторія Садова.

Ув’язненим не дозволялося мати при собі жодних релігійних предметів, тому, окрім схованої вишивки, вони також робили вервечки із зім’ятого хлібного м’якуша. А священики, що перебували в тюрмі та проводили таємні літургії, складали хрест із дерев’яних ложок.

За словами Вікторії Садової, одна така хлібна вервечка збереглася й до сьогодні – у родині Цегельських. Тепер її зберігає син колишнього ув’язненого у Тюрми на Лонцького.

Окрім вишитих іконок, на експозиції можна побачити листівки, які до Різдва та Нового року виготовляли різні країни на підтримку повстанців – це зображення із повстанською тематикою та короткими святковими привітаннями. Триватиме виставка до кінця Різдвяних свят.