Зміст статті

5 жовтня 2021Ксенія Савчук

Тут я бачу Бога

Урочисте відкриття пам'ятника отцю Омеляну Ковчу у Любліні.

Українська делегація прибула до Любліні для відкриття пам'ятника греко-католицькому священнику, в'язню нацистського концтабору "Майданек" Омеляну Ковчу, який врятував та підтримав життя людям різної національності та віри, що очікували разом з ним на свій смертний вирок.

Отець Омелян Ковч помер від серцевої недостатності, міг бути звільненим з концтабору, однак волів залишатися з в'язнями до останнього. Його рештки спалили разом з іншими в'язнями.

Візит української делегації очолив глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) разом з численним духовенством з Польщі та України.

У своїй проповіді Блаженніший Святослав зазначив, що приклад блаженного Омеляна Ковча ставить на перше місце повагу до інших і важливість бути поруч з нужденними та зневаженими, творити їм поміч не залежно від віри та упереджень, відкинувши страхи.

"Блаженний Омелян Ковч показував, що ненависть подолається лише любов'ю, а зневага – прощенням і милосердям. Божа сила не у гніві, а в лагідності та турботі. Божа любов пробуджує надію і дає нам нові сили чинити добро, коли все навколо нас наводить на сумнів. Заклик "не бійся і вір" переконує нас не вірити в те, що світ навколо нас сповнений тривогами. Це запрошення покладатися лише на споконвічну мудрість слова життя, яке є джерелом оновлення надії та сили", – йшлося у зверненні Святослава Шевчука до присутніх. 

У заходах до відкриття пам'ятника отця Омеляна Ковча разом з депутатами обласної ради взяла участь голова Львівської обласної ради Ірина Гримак. Делегацію Львівської обласної ради залучили до участі у літургії Блаженнішого Святослава, а також представники обларади разом з Міністром закордонних справ Дмитро Кулебою, блаженнішим Святославом та польською стороною делегації поклали квіти та запалили свічки біля мавзолею жертвам концтабору Майданек.

Жертвами концтабору Майданек стали за офіційними даними стали 80 000 осіб. Радянська історіографія подає інші цифри – 1 500 000 в'язнів, з них 360 000 жертв.

Через Майданек пройшло близько 300 000 в'язнів з 26 держав, з них багато євреїв, поляків, значну кількість також складали українці, росіяни та білоруси (головним чином радянські військовополонені).

У момент заснування Майданек був розрахований на 50 000 в'язнів, а на початку 1942 року його розширили, а тому місткість табору зросла в п'ять разів. Табір мав десять філіалів і декілька власних виробництв. Винищення людей проводилося з квітня 1942 року з використанням газу Циклон Б. Майданек – один із двох таборів Третього рейху, де використовувався цей газ (інший – Аушвіц). Крематорій запустили у вересні 1943 року.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що встановлення пам'ятника отцю Омеляну Ковчу – це шлях у пошуку розуміння між українською та польською стороною.

"Ковч – особлива постать. Людина, яка не лише рятувала євреїв від Голокосту, але й пішла за своєю паствою у концтабір, тому що Бог потрібен усім, хто страждає, незалежно від національності та віросповідання. Людина, яка відкрито наважилася стати на захист євреїв у листі до Гітлера", – наголосив Дмитро Кулеба.

"Отець Омелян Ковч не мусив тут загинути. Він мав можливість бути звільненим, але цим не скористався, оскільки вважав, що його місія і покликання – бути з тими, хто був приречений загинути. І сталося щось незвикле і дивне у його житті, тому що він сказав, що це місце, Майданек, крім неба, то єдине місце, де б він хотів залишитися. Тому ми виконуємо певний борг, ставлячи йому пам'ятник і згадуючи, що сказав, що тут є небо, яке ми не зауважуємо на щодень. Він у цьому місці побачив живого Бога", – говорить отець Стефан Батрух, керівник Фундації духовної культури пограниччя у Любліні.

Відкриття пам'ятника супроводжувалося проникливою інсталяцією, яку спільно створили польський режисер Лєшек Мондзіка та генеральний директор-художній керівник Львівського національного театру опери та балету Василь Вовкун.

За задумом, діти передавали образ стражденних нацистського табору Майденек, які знаходили розраду у проповідях отця Омеляна Ковча, і саме вони сотворили пам'ятник в ім'я добра та свободи.

"Не коритися злу і захищати правду – послання Омеляна Ковча людству. Наша співпраця з громадою міста Любліна над вшануванням подвигу отця Ковча набуває особливого значення сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу проти російської агресії", – наголосив Голова Комітету вшанування пам'яті отця Ковча Іван Васюник.

Глава УГКЦ Святослав Шевчук освятив пам'ятник Омелянові Ковчу. Під час урочистостей вручили Відзнаку блаженного Ковча, яку заснував у 2010 році тодішній глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар, тоді ж і розпочалася дискусія щодо встановлення пам'ятника Омеляну Ковчу. Цьогоріч лауреатами стали польська режисерка Агнєшка Голланд, український режисер, колишній в'язень Кремля Олег Сенцов, американський дипломат Деніел Фрід та об'єднана ініціатива українських пластунів q польських харцерів "Полум'я братерства".

Лауреатів цієї премії відзнаки обирають за особистий за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки у служінні людині та задля примирення і порозуміння між народами. 

Ініціаторами встановлення пам'ятника стали Комітет вшанування отця Омеляна Ковча nf Фундація духовної культури пограниччя. У 2018 році міська влада Любліна ухвалила рішення про спорудження пам'ятника і виділила місце. А 22 лютого 2019 року заклали перший камінь під його спорудження. Встановили скульптуру, авторами якої є Олександр і Марта Дяченки, 24 березня цього року, але через карантинні обмеження перенесли урочисті відкриття на жовтень.

Отець Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року у селі Космач Косівського району Івано-Франківської області. У Римі здобув філософсько-теологічну освіту. Отець одружився з донькою греко-католицького священника. Подружжя виховувало шестеро дітей. Отець Ковч був капеланом Української галицької армії, належав до Організації українських націоналістів (ОУН) у час польської влади в Галичині. У 1922 році був парохом у Перемишлянах Львівської області. У цьому галицькому містечку проживали разом українці, поляки, євреї. У роки німецької окупації євреї, знаючи про милосердність отця, який він опікувався бідними, приходили до нього за допомогою, яку й отримували. Отець Омелян Ковч врятував белзького рабина Аарона Рокеаха, син якого загинув на Львівщині.

Священник видавав євреям метричні виписки про хрещення, і таким чином врятував життя сотень. Говорять про 600-2000 хрещень. Отець Омелян Ковч просив вірних носити допомогу євреям у ґетто. За порятунок євреїв 1 січня 1943 року німці арештували священника та відправили його у тюрму на Лонцького у Львові. Невдовзі отця Омеляна Ковча перевезли у концтабір смерті Майданек у Любліні. Отець духовно опікувався в'язнями. Життя греко-католицького священника завершилося у концтаборі Майданек, як мовиться в офіційних німецьких документах, 25 березня 1944 року.

У 2001 році Папа Іван Павло ІІ визнав отця Омеляна Ковча блаженним.

Автор: Ксенія Савчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.