Антиклімакс Садового

Молодильна традиція теплої ванни від міського голови Львова Андрія Садового щоразу збочує у нетрі рагулізму.

Дві години нудного току зі Садовим та львівськими стендаперами в проєкті "Культурна оборона" – це відразу перебор. Львівські стендапери не особливо коміки, і навіть не новий Рікі Джервейс на Нетфліксі з дещо банальними жартиками для школотної аудиторії. Другий сезон шведського серіалу Kärlek & Anarki деякі нинішні речі стібе набагато талановитіше та тонше.

А зі Садовим уже все давно зрозуміло. Щоразу, ледь-ледь на горизонті прошмигне мишкою натяк на вибори, Андрій Іванович Садовий нагим приходить у сей гріший світ своїм новим Адамом, рятівником посполитого людства поміж галичан та інших українців.

Після пафосної загибелі Львівської садової республіки Андрій Іванович починав обмацувати нові для себе терени достатньо цнотливо. Але почавши з жаби для Луценка, він швидко прозрів на комедійному поприщі епігона Ляшка та почав розсипатися гегами на всі усюди. Чого там тільки не було. Секс, підтримка геїв та лесбійок, перший косяк, перше побачення, дупа на дорогах, інтимне тримання за горло та юнацький спомин про кар'єру м'ясника в Криму.

Його дружина, Катерини Кіт-Садова, також почала малювати з себе побожний портретик Жаклін Кеннеді та ходити на феміністичні марші зі закутків богомільної галицької родини. Спочатку, звісно, вона ще сором'язливо ховалася за колонами Ратуші, але згодом навіть почала штовхати полум'яні спічі на захист усіх убогих духом в екзилі.

Слідом за святим сімейством побігли і їхні посіпаки, які почали сипати школотними мемами, що культивували привселюдну тупість як доконаний факт. Особливо там, звісно, варто згадати переляканого омбудсмена Кіраля з його свинями.

Але від себе не втечеш. Скільки б Садовий не молодився своїми горішками, скільки б він не дісив панчами, терся колінами, муркав на вушко чи дивився благально в очі своїми пусями, все одно скрізь за ним сягав обрію рагульський слід дешевої комедіани.

І тому Садовий та рагулі – це не так нова історія, як тяглість його культурної традиції. Його садова естетика, де він став сакральним агнцем усіх львівських рагулів. Садовий, власне, все це прозорливо прозріває, і тому й страждає невпинно поміж малих цих, оскільки це не він такий, це країна така (місто, стендап, футбол тощо). Звідси й вилазить його потяг до всіляко рагульських пам'ятників.

Етер Культурної оборони зі Садовим можна було б закінчувати ще під час їхнього попереднього випуску з Паліндромом. Можна, звичайно, думати, що це якийсь різновид антигумору, де настільки тупо, що аж начебто смішно. Але це не так. Банальне галицьке дно з натяком на гумор в стилі пріснопам'ятної Галицької ліги КВН. Щоб слухати цей бездарний треш, а тим більше сміятися, тре бути або достатньо обдовбаним, або ноунеймом поміж слоупоків.

Мінімум гумору, нуль артистизму. Стерильний та беззубий натяк на стендап. Це нині, на жаль, не новина поміж місцевих мистців, які хочуть увійти в історію. Сміх виникає лише там, традиційно для нової української комедії, де його ніхто не очікує. Наприклад, коли багаторічний популіст Садовий називає себе львівським перфекціоністом, а свою праву руку – Андрія Москаленка – креативним. Чи коли каже, що немає долі у львівських рестораціях на кшталт Фесту.

Садовий намагається косити під жигана, хоча це більше парафія Козловського, а тому штовхає свій переможний кулак скрізь та вгору. Вдає з себе хуліганистого тіпочка, батяра зі Стрілецької ("тіпа", "копендупен", "наваляти", "русня", "нафіга"), альфа-самця ("вона попала"), хоча так і не доходить до сміхуйочків про кидати палку. Він посварився зі всіма політиками в Україні (через 24 канал), але це йому по барабану.

Напівоголеним Вакарчуком кидається він зі сцени на глядачів з криком "я вас люблю" та намагається скинути з себе личину офіціозу й райдужним метеликом променіти поміж повнокровної юні цілющими соками. Але з усім цим балаганом він запізнився років на 15. Нині це лише змучене старперство для одноклітинних з курячою пам'яттю.

З якихось одкровень Садовий дозрів хіба що до терапевтичної дії матюків, якими його обкладає в три поверхи якась його міфічна радниця, старша пані Галина Олександрівна. Матюки з любов'ю його стабілізують та збуджують, оскільки він не любить всілякі там усі-пусі (це говорить популіст з шістнадцятирічним стажем).

Слухати цю піаристичну маячню надзвичайно нудно (особливо під час війни), тим більше що попередні зазіхання коміка Садового капітально обскакав Володя Зеленський. Таким своїм стендапом, халтуркою, Садовий нині хіба що змагається з Притулою. Вже два місяці, якщо не більше, поміж людей ходить перша п'ятірка його партії, до якої бочком притулилася дочка однієї особливої соратниці Садового, колишньої нардепки його Самопомочі.

А для сучок Садового лунає трек "Marathon" з альбому Trillmatic & Conway The Machine "Organized Grime 2" (2022).