Гроші на вітер чи на сміття

Цей текст базується на виступі Юрія Ситника на круглому столі клубу Великий Львів "Хроніки корпоративного невігластва", що відбувся наприкінці листопада минулого року та був присвячений розв'язанню проблеми збору й переробки ТПВ у Львові. 

Рекультивація Грибовицького сміттєзвалища та зведення заводу для переробки сміття – тема, яку обговорюють понад 20 років. Історія створення цього полігону ТПВ розпочалась ще у 1958 році. Грибовицьке сміттєзвалище неодноразово намагалися закрити та визнати його екологічно шкідливим та непридатним для утилізації відходів.

"Ми прийняли принципове і остаточне рішення – сміттєзвалище в Грибовичах закриваємо. В кінці вересня завершуємо тендер на розробку проєктно-технічної документації на закриття та рекультивацію старого сміттєзвалища" – заявив міський голова Львова Андрій Садовий на позачерговому засіданні обласної та міської ради у 2011 році.

Насправді ж сміття до Грибовичів перестали вивозити лише після трагедії, яка забрала життя людей. 29 травня 2016 року рятувальники Львівщини поїхали гасити пожежу на Грибовицьке сміттєзвалище. Наступного дня вогонь вдалося локалізувати. У момент, коли рятувальники вже збирали обладнання та слідкували, щоб полум'я не розгорілося знову, стався зсув сміття. Під тоннами відходів опинилися троє рятувальників та еколог комунального підприємства "Збиранка", тіло якого не знайшли й досі.

Причиною пожежі визнали незадовільний технічний стан полігону. Якщо простими словами, то сміття гнило, і внаслідок цього утворювався біогаз, який і призводив до загоряння відходів. Але в місцевих медіа ширилася інформація про навмисний підпал, яку намагалась просунути львівська влада. Проте ця версія виявилась фейком.

Після закриття Грибовицького сміттєзвалища почались з'являтися новини про подорожі львівського сміття Україною. Його виявляли на Київщині, Вінниччині, Хмельниччині, Рівненщині, Житомирщині та в інших областях. Тверді побутові відходи вивозили тоннами, без будь-якого дозволу. Через це почали відкривати кримінальні провадження.

У 2017 році Львів фактично потонув у смітті. Всі майданчики для вивезення ТПВ були переповнені. Щоб розв'язати цю проблему, тодішній голова Львівської ОДА Олег Синютка та голови міст Львівщини підписали "сміттєвий меморандум". Цей документ передбачав, що всі побутові відходи, які продукує Львів, приймати 19 полігонів в області. Це рішення викликало неоднозначну реакцію у громадян, адже було тимчасовим розв'язанням глобальної проблеми міста.

Згодом Європейський банк реконструкцій та розвитку надав Львову кредит у розмірі 30 млн євро. Ці кошти мали йти на рекультивацію (10 млн євро грантових грошей), а решта – на побудову заводу. Відтоді громаду Львова тільки годували неодноразовими обіцянками побудувати сміттєпереробний завод.

Ще 2014 року з'явився програмний документ, який розробили на замовлення влади Львова. І мав він назву "Програма поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2014-2018 роки". Цю програму Львівська міська рада ухвалила 18 грудня 2014 року на підставі ухвали № 4132.

Цей документ з поетапною розробкою робіт з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, які планувалось виконати протягом 10 років, тобто до 2023 року.

У 2022 році з'явився схожий документ із назвою "Проєкт поводження з твердими відходами у м. Львові". У ньому йдеться про: "Розробку та впровадження комплексної системи поводження з ТПВ, що охоплюватиме весь процес від збирання до перероблення та кінцевої утилізації, включно з закриттям і рекультивацією полігону в Грибовичах".

Тобто за 10 років не вдалося вкласти рекультивацію у термін 10 років, а перший "технічний" процес рекультивації насправді почали лише у 2021 році.

Сам процес рекультивації (відновлення) сміттєзвалища складається з таких етапи:

– вирівнювання схилів полігону

– дренаж та очищення фільтрату

– дегазація

– нейтралізація гудронових озер

У 2020 році ЛКП "Зелене місто" отримало від ДАБІ дозвіл на початок будівельних робіт із рекультивації Грибовицького полігону. Виконує проєкт турецька компанія "J/V Gokskin Insaat – Hayat Group". Рекультивація триватиме до 2025 року. Вона передбачає два етапи: технологічний та біологічний.

Технологічний етап, який завершили у 2022 році, охоплює певні завдання. Найперше – це дегазація полігону. Тобто спочатку треба провести утилізацію біогазу, який виділяється зі сміття. Далі – очищення фільтрату. Накопичена зі сміття рідина, яка утворює озера, викачується та проходить 4 стадії очищення, щоб в результаті отримати чисту воду без домішок. Після цього передбачаються такі етапи, як перепрофілювання ТПВ, укриття полігону спеціальним дренажним покриттям та укриття полігону шаром мінерального ґрунту.

Біологічний етап передбачає перетворення полігону зі сміттям на сквер. На ньому мають висадити дерева, кущі, чагарники, посіяти траву та встановити зони для відпочинку.

З 2017 року міський голова Андрій Садовий неодноразово заявляв про намір збудувати завод. Про це він говорив й наступні декілька років. Увесь час були причини, за яких відкладали будівництво.

У 2021 році французька компанія Egis запропонувала побудувати завод на вулиці Пластовій у Львові. Але роботу не розпочали, як і в наступному році. Проте у березні 2021 року стало відомо, що підготовчі роботи для будівництва сміттєпереробного заводу завершили. Це означає, що ділянку обгородили та повністю очистили.

Проєкт сміттєпереробного заводу повністю пройшов комплексну державну будівельну експертизу та отримав стверджувальний висновок від Міністерства екології. Його мають збудувати біля очисних споруд "Львівводоканалу" на вулиці Пластовій, 13. Планові роботи займуть два роки.

Завод має працювати за подвійною технологією переробки ТПВ. Механічна частина передбачає сортування на органічні та неорганічні відходи. Органічні проходитимуть етап компостування, а неорганічні відправлятимуть на сортувальну лінію. Біологічна частина складається саме з обробки відходів.

Сміттєпереробний завод будуватимуть за кредитні кошти ЄБРР, через це банк провів тендер на підрядника в декілька етапів. Ця процедура зайняла декілька років і визначила, що сміттєпереробний завод у Львові будуватиме нідерландсько-литовський консорціум WTT-Axis. Завод планують відкрити у серпні 2023 року, однак ймовірно, що через війну не терміни можуть знову перенести.