Пісні фронту 2023 (# 65)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з Росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.

Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити зараз у неошароварних шатах. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає.

Аморфна попса й досі так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.

Удаваному сексапілу допотопної цнотливиці Дорофєєвої не допомагають вийти з летаргічної бульбашки навіть танцювальні ритми. Бракує клепки звільнитися очима від одеж.

Псевдосексуальний недореп від дуету зі саксофоном з нудною квазіпародією про вихиляси та інші закаблуки.

Плаксивенький мівіна-поп з хоровим етномотивчиком у потилицю. Ще один утопічний маніфест від тривіальних деградантів з Енко.

Сектанський адепт Скофки зі ще однією порцією набурмосеної кальянщини про якісь дрібненькі проблеми.

Поза тими моментами, де ця така собі кабарета чомусь тусує біля гурту Тік, їй би добряче знадобився урочистий танець Сергія Жадана та Христини Соловій.

Перегарний трешачок від двох колективів, яким вже давно варто спочивати на лаврах. А колись хтось з них ще навіть співав "Dogs Were Barking".

Черговий приклад роздвоєння Гоні-респондента та Гоні-недорепера. Дві різні людини, які ніколи не перетинаються між собою. Добрі ідеї з його численних інтерв'ю десь чомусь зовсім випаровуються під час створення треків. Для місцевих студентів-психологів та студентів-філологів це готові теми для дисертацій на кшталт "Феномен розпилення Гоні під час переходу від інтерв'ю до треків" чи "Проблематика втілення добрих думок у слова на прикладі творчости Гоні". Хоча після такого кліпу Гоня може вже сміло йти в актори.

Танцюрист Монатик ніяк не може злізти з беззубих проповідей банальних істин. Йому вже давно варто зібрати манатки на пророчу колабу з Мишком Правильним задля благодатної роси на споді.

Готичний захід зі слабенькою лірикою від гурту Sacret Avenue. Навіть не готика, а казочка для емобоїв.

Конкурентик Садсвіту на нивці конвеєрного пост-панку про всілякі больові ефекти.