Пісні фронту 2023 (# 80)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними війні.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики.

Народний вакарчукіст Shumei продовжує вилизувати ще живого пана Святослава з хворобливою пристрастю деяких католицьких парафіянок. Певне, що незабаром ще дочекаємося літанії до пречистого серця Вакарчукого, а також і його святого тіла.

Млосна варіація фальшивого пафосу Олі Полякової. Ще одна модифікація неошароварщини вбік псевдодуховного онанізму на таке вселенське нещастя.

Інкубаторний поп з бездарним текстом про метеликів та продакт-плейсментом для скорботного зациклення назовні.

Коли ніколи нічого не маєш спільного з музикою у своїй аудіопродукції, то, певне, таки варто спробувати щось начебто провокативне у цьому рагульському стані. Госпельний Монатик міксується з дебютною Казкою заради денс-попового пшику, і це, власне, й вся провокація.

Вповільнена екстаза рнб від Plyne відразу у топ найкращих треків року. Tery варто звернути увагу та задуматися.

Tember Blanche з людським обличчям. Наче настрій весь майже ідентичний, але життя тут значно більше і точно менше пластмаси.

Ідіотизм, звісно, незнищенна штука. Щось трохи ремікс треку "Час рікою пливе" розійшовся в часі з хвилею стьобної уваги до Іво Бобула, хіба нє? Дякуємо наївному альбому thekomakoma.

Захід Олі Полякової на територію Army Of Lovers можна було передбачити ще мільйон років тому. Ось нарешті це сталося, але ще тисячу років тому було зрозуміло, що Полякова не має для цього ні таланту, ні розуму, ні гумору, ані харизми. Такий собі жартик з каверного радянського треку "Сіній, сіній інєй" з привітом пісні "One Way Ticket".

Модний електропоп від артистки XOnya. Може хтось з її оточення ще й чув трек мальтійки Joon "Wait", то тоді лише трохи варто поліпшити цю лірику.

Новини з паралельної реальності. Діс Dendi 3ara на rap.ua та неофітика Мішу Правильного. Один фейковий репер стібе фейкове реп-ком'юніті. Щось у тому таки є помічне для місцевої музики з області протистояння Тучі та Гоні, яка спонукала його копняками підняти свою дупу та нарешті записати хоч щось нормальне. А про флоу, Dendi, було смішно.