Анонімний виконавець Харфанг з новою любов'ю до чогось з православного репу.
Виконавець Харфанг після торішнього дебютника десь трохи зник, щоб продюсер засіяв його другий альбом хіба кволою нудотою.
На альбомі "Джерело" (2025) Харфанг та його продюсер Євген Тріплов чомусь вже зовсім переплутали Україну з росією. Їхні спроби російського православного репу могли в Україні похвалитися хіба псевдодуховним кітчем.
Подейкують, що ніякого Харфанга у масочці взагалі нема. З нього навіть не стирчить рука продюсера Тріплова. Якщо вірити конспірології, то Харфанг – це і є, власне, Тріплов зі своїм персональним міллі-ваніллі.
Хтось з них сильно змінився після торішнього дебютника. На другому альбомі "3.4" зовсім щезає всіляка невидима боротьба з бісівщиною. Боротьба щезає, а от російські впливи у цій стерильній ліриці – ще ні.
Шансонні впливи у Харфанга, здається, не зникнуть ніколи. Йому у помічниці має відразу прибитися псевдореперка alyona alyona. Він й раніше мало що міг сказати путнього у своїй ображеній банальщині, а нині це лише суцільні кліше про злі вулиці з претензіями на якусь винятковість, пророчу місію та читання всілякої моралі за прикладом Псюка чи Міська Правильного.
Ні він, ані його продюсер нічого, напевне, не знають про різницю між російським маніхейством та українською вітальністю у чомусь, що називають духовним досвідом (згрубша). Цю різницю вони вперто ігнорують, щоб борсатися у солодкавій багнюці псевдодуховного кітчу з купою русизмів та російських наголосів.
Все, що вони можуть услід за alyona alyona – це хіба продукувати утопічні маніфести з ілюзіями на кшталт "Мій андеграунд вирветься за рамки і після цього на вулицях почнеться колапс" ("Золото"). До речі, це у цьому треці такі алюзії на російський трек "Єсть толька міг" до радянської стрічки Земля Санникова (1973) чи вони хоча б додумались до чогось іншого?