Нікіта Кісельов "Обережно! Любов" (2025)
Шансонне страждання від людини, яка розпочала свою кар'єру з треку "Ласкавий май".
Черкасець Нікіта Кісельов з начебто дебютним альбомом, адже подібні розміри у його інкубаторну романтику ще не заходили.
Кісельов почав свою кар'єру з треку "Ласкавий май", щоб згодом у треці "Козак" відлунювати шансонним спадком російського виконавця Петлюри. Всі тутешні шансоньє синхронно дрейфують до Вакарчука, проте йому про це ще чомусь не повідомили у приватному чаті.
Романтичні піхвостраждання від Кісельова – це джерело нестримного реготу. Він ще навіть пише треки для Трінчер та Гросу. На своєму дебютному мініальбомі "Прохолодний" (2023) Кісельов змішував шансон з дрібним версифікаторством однієї акторки лише для того, щоб почуватися без Неї замороженою амебою. Своїм шаблонним страдництвом він так нагадував шипучку Колу, наче десь в іншому житті мусів бути її рідним братом.
Російськомовна творчість не минає у ньому безслідно. Здається, що він зовсім не розуміє значення слова "прохолодний" у своїх закоханих митарствах на кшталт "без тебе прохолодно мені" ("Крижані вікна"). Чо? Вже у треці "Зимно" він чомусь ігнорує згадку про Львів біля кави, зате згадує Стінга та його трек "Shape of My Heart". От тільки авторами музики там зазначені Нікіта Кісельов та якийсь Вітольд Мавлянов, а не Стінг. Цікаво, а що, власне, у тому треці від Нікіти?
Його любов, звісно, що сліпа, але ж не настільки. У треці "Сяйво" з кальянними налаштуваннями він так пишається банальною фразою "Ти така гарна як небо навколо", що доходить у своєму самообмані до чогось на кшталт "Мої почуття виняткові. Таке не напишуть поети". Курча, які поети, якщо йому там бракує хіба набурмосеного Скофки до повного щастя.
Романтичне просторікування продовжує витати й на його плаксивому альбомі "Обережно! Любов" (2025). У треці "Дніпро", що так нагадує щось з Віктора Павліка, він особисто зазначає наступне: "І навколо хай ні душі. І навколо – Армагеддон. Як Шевченко пишу вірші. І плекаю твій тихий сон". Як Шевченко пише вірші. Я пєрдолю, курва, нє, іржу та не можу.
Те, що у своїх романтичних стражданнях він не спить і не дихає без Її янгольського личка, ще якось можна зрозуміти ("Мікроінфаркти"). Це вже давно не новина. От тільки чомусь так чітко видається, що він банальний неук. Його коронну фразу "Проти вітру летять пілоти" у кальянному треці "Пілоти" хочецця відразу перекривляти чимось на зразок "Проти вітру не сцять пілоти".
Трек "Том і Джеррі" – то ціла комедія з хвостиком. Він там співає щось таке: "Тільки не тікай за двері. Давай миритись знов. Ми з тобою – Том і Джеррі. От така у нас любов" і якщо згадати, що там виробляли одне з одним Том та Джеррі, то можна лише уявити рівень їхнього садомазохізму. Ще, певне, добре, що він не заспівав "Ми з тобою – Оггі та кукарачі".
Звісно, що після чогось подібного з його очей тече Тихий океан. Звісно, що після такого у наступному треці "Секс" (капслоком), де він випускає своїх демонів, надибуєш ось такий бодігорор: "Очі закотяться за горизонт заходу сонця. Що з нами коїться? Серце б'ється скажено і не заспокоїться". Після Тома та Джеррі такі каліцтва вже не є якоюсь там дивиною.
Так то воно так, проте що саме він має на увазі під словами "Ти будеш у мені" у треці про секс під час фрази "Ти будеш в мені – штормами, штормами. За вікнами і шторами"? Страпон чи щось міцніше? Хоча логіка у нього там й так залізна – "Коли навколо стрес, а в серці – балаган. Між нами буде секс, а під нами – диван". Як евристично живуть деякі драстичні люди.
Російськомовне й досі його не відпускає. Ось, наприклад, фрагмент з його попу "Психотерапевт", де він так чомусь нагадує Надійку Дорофєєву, "Порахуй до ста і дістань мене з серця. Порвані вуста, ну, і нерви, здається. У сухому залишку – ми созалежні. Правда, було затишно колись". "Созалежні" – то таке, але чому вуста порвані?
Трек "У ресторані" вже так тьохкає шансоном, що зовсім забуває про ромів, Ларису Доліну та дим цигарок з ментолом. Хоча ні, у наступному треці він таки згадує ментол у губах.
На десерт в альбомі "Обережно! Любов" романтичного плаксійства від Кісельова можна запропонувати два треки – "Чорна смуга" та "Рондо". Він, звісно, цілковитий неук. Як кобіти його взагалі такого терплять?
У фразі "Ніч, напевно, отруїла нас як анаконда" йому, певне, варто наголосити на тому, що анаконда – це неотруйна змія. І що саме він розуміє під "Луною" з великої букви у фрагменті "Знову порвана вуаль. Знай, мені не жаль. Ти чарівна як Луна. А на смак як "рондо""? Крістіну Вікторівну Бардаш?
Та це все дурниці. У сльозливому треці "Чорна смуга" можна зустріти ось таке: "Знову пахне Ганімед. Ти засвоїш цей урок. Він – твоя Римська імперія. Вбивши любов – кожен стане кілером!" Йому що, ніхто так і не сказав досі, що Ганімед пов'язаний з гомоеротикою, що так противна його рідному шансонному маніхейству?
Один раз – не повсякчас, звісно, проте вже у треці "Рондо" зустрічаємо фразу "Прощай, мій Юпітер. Сховай мою печаль між літер. Сплітаються двоє рук. Для тебе я вже не друг". Юпітер, до речі, це саме той Зевс, який і викрав якось Ганімеда для гомосексуальних утіх. 2+2=4. Якщо хтось є його Юпітером, то він – чийсь Ганімед.
Гей-шансон ще ніби не спливав на горизонті української музики, хоча й наче вже був елемент православного гейства від Тріплова на альбомі російського православного репу українською мовою від Харфанга "Джерело" (2025). Певне, що когось варто привітати з цим важливим досягненням.