Перезавантаження гурту Ragapop задля радості на сцені та у житті.
Мініальбомне переродження гурту Ragapop має вже зняти з них будь-які обмеження задля залюблености у рідні стихії.
Гурту Ragapop загалом нічого ж не бракує. От тільки дебютник "Do you listen to Ragapop?" (2024) чомусь був лише ескізом чогось великого. Ніхто не знає, що ж саме заважає їм повністю реалізувати свій цікавий потенціал.
ЕР "Catharsis" є своєрідним переродження колективу. Вони знову хочуть відчути радість творення та сцени. Трохи шкода, звісно, що вони записали ці треки до псевдодуховного кітчу Jerry Heil, хоча й нині вони добряче стібуть ті її блаженні потуги фразами на кшталт "катарсис, блять, їби його мать" ("Catharsis I").
У цьому треці вони ще згадують про свій коханий гіперпоп, хоча його тут лише на один пирск. Усе це більше схоже на сюрний психо-фолк із традиційним відьмацьким пересмішництвом від них.
Якщо ж тут зробити крок убік, то мусово треба зазначити, що електропанк, ейфорійний та оргазмічний, має стати для них рідною стихією. Трек "Catharsis II" вже звучить так, наче на горизонті бовваніє тінь гурту Suicide.
От тільки гурт Ragapop знову чомусь стримує себе. Чому? Що чи хто стримує їхній ковен від шабашних оргій? Столична бульбашка мистців, непорочних та непомильних? Стерильні журналістки на Суспільному, які порівнюють ДахуБраху та Тіну Кароль? Прошу пані, досить вже стримуватися.