Дарія Зубрицька: Європейці повірили в успіх нашої реформи

Дарія Зубрицька розповідає Варіантам про хід реформи децентралізації на Львівщині.

Як Ви оцінюєте інформаційну політику з боку держави щодо процесу децентралізації в Україні?

Це буде моє, трохи суб'єктивне, судження, адже я буду загалом оцінювати політику держави. Цієї підтримки недостатньо. Найкраща інформаційна підтримка з вуст топ-політиків, керівництва держави, особливо з боку Президента та уряду. Вони чудово розуміють, що це реформа номер один в Україні, що вона найуспішніше реалізовується і дає найбільший ефект. Саме завдяки реформі децентралізації вдається успішно реалізовувати в ОТГ секторальні реформи: освітню та охорони здоров'я. З найбільшою швидкістю, найкращим виконання бюджетів та проведеними закупівлями.

У нас чомусь нема співпраці, наприклад, із Суспільним телебаченням і Українським радіо. Це ж урядова реформа, але профільне міністерство (Міністерство інформаційної політики) не висвітлює історії успіху ОТГ та тих процесів, які зараз відбуваються. Вони чомусь вважають це політикою, політичною рекламою і тому зовсім цим не займаються.

Як в ОТГ вибудовується комунікація з громадою?

Тут є свої переваги та недоліки, тому що в кожній громаді існують свої нюанси. Але загалом громада перебираючи на себе усі функції щодо управління досить непогано справляються з комунікацією. У переважній кількості об'єднаних громад є спеціалісти зі зв'язків з громадськістю або спеціаліст, який займається, наприклад, гуманітарною, і саме на нього додатково ще лягають обов'язки зі зв'язку з громадськістю. Лише дві громади з тридцяти п'яти на Львівщині ще не створили своїх сайтів. Всі ОТГ на Львівщині мають свої Фб-сторінки, де висвітлюють свою діяльність. У більшості громад є сторінки їхніх підрозділів. Переважно усі мають сторінку відділу освіти, а от діяльність відділу охорони здоров'я висвітлюється трохи менше. Ми над цим працюємо і деякі громади демонструють чудові результати.

Наприклад, одна громада створила молодіжний центр, де проводить там безліч різноманітних заходів. Вони створили громадську організацію, виграли декілька конкурсів, з навчальними візитами відвідали українські та закордонні міста і села, пишуть проекти та реалізують дуже багато цікавих речей. Їхня діяльність відображається на онлайн-платформах, зокрема, вони ведуть свою сторінку в мережі Telegram, ведуть розсилки новин громади тощо. Також у Google Maps можна побачити усю діяльність громади з детальним описом проектів та те, на що вони витрачають кошти.

Є якісь проблеми в комунікації з громадами?

Не усі громади мають якісне покриття інтернет-комунікацій. Я розумію, що це питання часу і що воно поступово вирішується. Стратегічної комунікаційної роботи, як такої, переважно немає, тому що в громадах наразі багато нагальних справ, вони як лідери-пожежники – відповідають на всі необхідні запити і не завжди встигають донести це громаді. Хоча чудово розуміють наскільки важливою є підтримка громади тих рішень, які вони приймають, особливо щодо розподілу коштів. Якщо раніше сільська рада мала 700-800 тисяч гривень в рік, то зараз ОТГ має від 20 мільйонів гривень (і більше) власних доходів, плюс субвенції, і так набігає десь до 50 мільйонів. Громадяни, які про це знають, принаймні розуміють, що на території громади зробили добрячий шмат дороги і на це пішла певна сума коштів.

З якими міфами про децентралізацію Ви найчастіше зустрічаєтесь?

Ми переважно й працюємо над подоланням міфів. Їх дуже багато і для того, щоб громада об'єдналася треба з ними боротися особливо ретельно. У всіх комунікаторів з окремих підрозділів нашої організації в Україні є комунікаційні стратегії, які ми спеціально готували, є action-плани і ми впорядковано працюємо з міфами. Коли ми їдемо в необ'єднану громаду, то вже знаємо з ким будемо працювати, виділяємо цільову аудиторію, розуміємо, які меседжі та через які інформаційні платформи варто вносити.

Можу навести цікаві приклади того, як ми працюємо над інсайтами цільових груп. Інсайт – це такі психологічні моменти про які людина ніколи не скаже, але в них треба потрапити. Тобто це реальна причина існування міфу. Наприклад, говоримо ми з головою сільської ради, який не хоче об'єднуватися. Він наполягає на тому, що його не підтримають депутати сільради, а мешканці точно не проголосують, і ми розуміємо, що його інсайтом  став страх втратити роботу та заробітну плату. Ми до такого готуємося, розуміємо з ким маємо справу та знаємо, які аргументи зможуть його переконати.

Чи проводять зараз тренінги для керівників ОТГ?

Наші центри проводять величезну кількість заходів. В мене, як радниці з комунікації, за рік було 82 різних заходів. Також ми проводимо навчання для голів ОТГ від командної до фінансової (бюджетної) роботи. Зараз вже є таке віяння, що громади починають займатися громадськими бюджетами, і це вже таки вищий пілотаж. Є ряд громадських організацій, які допомагають громадам. Західноукраїнський ресурсний центр допомагає громадам з громадськими бюджетами. Агенція місцевого економічного розвитку (АМЕР), організація, яка займається брендуванням, допомагає розробляти програму брендингу для ОТГ.

Наша структура займається децентралізацією, тобто процесом створення громади, і це безпосередньо підготовка, рішення та документи ініціювання. Далі йде напрям регіонального розвитку, а це прийняття стратегії розвитку, різні розвиткові проекти тощо. Мав би бути напрямок фінансів і бюджету, але в нас немає профільного спеціаліста. Також в межах України в декількох центрах є спеціалісти з просторового планування (землеустрій, впорядкування території). Зараз ми готуємося до виборів 23 грудня 2018 року в п'яти ОТГ і наш радник вже працює з громадами щодо того, як вони мають займатися управлінням комунального майна. Що робити, наприклад, з приміщеннями сільських рад, які входять до громади, адже вони можуть бути вже не потрібними принаймні в таких масштабах як були до цього.

Процесу децентралізації в Україні допомагають міжнародні чи європейські організації?

Проект "Центр розвитку місцевого самоврядування" представлений в усіх областях України (з головним офісом у Києві). Також при Міністерстві регіонального розвитку є офіс реформ, де, власне, й перебувають експерти програми "U-LEAD з Європою", які й консультують цей офіс. Нас фінансує Європейський Союз та п'ять країн донорів (Німеччина, Швеція, Данія, Польща, Естонія). Під час спілкування з мешканцями в ОТГ я кажу, що якщо європейці повірили в успіх нашої реформи та дали нам кошти на на неї (на підвищення вашої спроможності, на вашу освіту і навчання), то ви теж маєте в це вірити і виправдати цю довіру. Кожен з нас хоче жити з добрим сусідом. Так і європейці хочуть бачити в нас сусіда на якого вони можуть розраховувати, і саме тому вони нам залюбки в цьому допомагають.

Чи усвідомлюють люди в ОТГ відчуття однієї великої сім'ї, де спільно розв'язують різноманітні питання?

Найцікавіше про це говорити прикладами. Наприклад, Тростянецька громада у Миколаївському районі. Сільська рада знаходиться в селі Тростянець, де раніше не було навіть сільради, а тепер – це центральна садиба громади. Мешканці знайшли таке спільне, компромісне рішення в межах населених пунктів, які увійшли до ОТГ. І все тому, що це найкраще місце для комунікації, бо до нього зручно добиратися усім мешканцям громади. Цей компроміс варто назвати зразком гарної дипломатії на етапі об'єднання.

Що усвідомлюють мешканці після об'єднання? Найперше, командну гру. Громада починає спільно обирати виконавчий комітет та депутатів, які розуміють, що вони відтепер мають повноваження і розподіляють кошти. Тепер сільський голова має значні повноваження. Він, до прикладу, утворює пожежні частини на своїй території, а громада має кошти на якісь відшкодування, на матеріальну допомогу. Тепер у них є реальні можливості (особливо в освіті).

Моя дитина вчиться у львівській школі, але в неї точно немає стільки мультимедійних засобів, як у більшості громад. У громадах скрізь є інтерактивні дошки, touch-панелі, мультимедійні пристрої, практично в кожному кабінеті є проектори. Є громади, які готові відкласти останнє, оскільки розуміють, що освіта це серйозно. Їхні діти мають найкращі результати зі ЗНО і тому вони хочуть вкладати у їхній розвиток ще більше. Після того, як переформатовується попередній територіальний розподіл, керівники громади розуміють, що люди очікують відразу на величезний ефект.

І цей ефект – це переважно інфраструктура, ремонти доріг, утеплення фасадів шкіл тощо. Ми рекомендуємо робити ці речі дуже розумно, щоб не відразу весь бюджет вкласти в капітальні видатки, хоча й розуміємо, що мешканці хочуть саме цього. Коли громаді допомагають в обласних мікропроектах зі співфінансування, то це  відразу дуже стимулює громаду до розвитку. Зараз в громади повертається дуже багато молоді, яка отримала якісну вищу освіту, бо громада зараз може дозволити собі виплачувати їм таку ж заробітну плату як і у Львові. Тому є стимули жити та працювати ОТГ.

Який потенціал громад Львівщини в об'єднавчих процесах?

Для прикладу візьмемо Мостиський район, де є чотири об'єднані громади – Судововишнянська, Шегинівська, Мостиська і Волицька. Залишилося тринадцять сільських рад, які ще не об'єдналися. Ось в такому мікромасштабі й розглядаємо ситуацію. Якщо утворюється ОТГ, то населені пункти, які її не утворюють, втрачають шалений ресурс. У масштабах області маємо проблемний Дрогобицький район, де ще не затвердили перспективний план, а також Стрийський, який ще має білі плями на карті. У чотирьох районах Львівської області ще не утворили жодної ОТГ (Турківський, Яворівський, Золочівський та Буський). Перспективні плани на ці території вже є, але об'єднаних громад немає. Зокрема, окремі населені пункти хочуть бути центральними садибам, а інші просто не хочуть до них приєднуватися.

Кожні три місяці Міністерство регіонального розвитку проводить моніторинг успішності громад і на другій позиції поміж великих громад перебуває Кам'янка-Бузька громада. У них високий показник виконання бюджету (навіть перевиконання бюджету) і ці значні кошти можна й треба скеровувати на розвиток громади.

автор: Василь Войтович

фото: Фб Дарії Зубрицької