Президент України Петро Порошенко їде до святкового Львова, щоб подякувати галичанам за слова підтримки під час нещодавніх виборів.
Дощовий Львів чекає на Петра Порошенка у Шевченківському гаю обабіч кожної його стежини до райського майбуття України. Порошенко дякує Львову. Львів дякує Порошенкові. Навколо вирує нестримний вир селфі-кампанії з президентом, де він може власноручно допомогти кожному, хто ніяк не може від хвилювання натиснути на потрібну функцію заради незабутньої знимки.
Львів, вустами отця Бойка, не лише називає Порошенка патріархом українського національного життя, але й дещо несподівано для ютця Юстина збочує в мартиролог, а Порошенко називає Львів найкращим місцем на Землі. На сцені Шевченківського гаю Петро Порошенко мріє з Божою поміччю про ще одне президенство та глузує з самотнього голосу ганьби, якому радить швиденько втікати з цієї учти праведників.
Центральна зустріч Петра Порошенка з вдячними галичанами розпочинається від дверей Гранд-готелю і триває аж до пам'ятника батькові Тарасові. Там сонми місцевих та туристів спрагло жадають селфі з Президентом та співають тужливої. Кричать, пищать, сваряться під дощем і ледве не калічать цілу когорту дітей, малих сих, яких поставили перед собою. Порошенко іде перед львів'янами на парламентські вибори восени і просить у них об'єднання заради України. Ошуйную Порошенка стоять Кубів та Синютка. Перший щось дожовує з смачненького з превелебних ресторацій Козловського, а другий, наче маленький ведмедик, сумно очікує подій завтрашнього дня та неустанно лічить кожну краплинку, яка дріботить вічністю і так підсумовує його останні дні на посаді.
На якусь мить тут би варто було забути про селфі-істерику, але люди так завжди охоче жадають кумира, що хто ж їх забанить за це на тверезу голову. Завтра довколо Зеленського так верещатимуть своїми селфі і його фанати (і краще мовчати про щось подібне біля Юлі).