Зміст статті

28 травня 2019

Роман Кошовий: Зеленський перебуває на піку свого політичного хайпу

Розмова з в.о. голови правління львівської організації "Комітет виборців України" Романом Кошовим.

Варіанти розмовляють з в.о. голови правління львівської організації "Комітет виборців України", експертом з виборчого законодавства ГО "Центр соціальних інновацій" та ВГО "Комітет виборців України" Романом Кошовим про наслідки президентських виборів в Україні та майбутні парламентські вибори.

Чи потрапить партія "Слуга народу" до парламенту?

Звичайно. Якщо подивитися останню соціологію Рейтингу, то там партія "Слуга народу" не те, що зайде у Верховну Раду, а навіть більше, вона за будь-якої виборчої системи буде однією з найбільших фракцій.

Партія "Голос" буде швидше лідером на Західній Україні, а "Слуга народу" – на Східній?

Ні. Слід сказати, що "Слуга народу" є віртуальною партією. Це партія очікувань виборців, всіх добрих очікувань, звісно. Поки що у неї високі рейтинги і тому можна впевнено сказати, що "Слуга народу" матиме перше місце у всіх регіонах України. Але лише до моменту презентації своїх людей. Наразі це лише велика ілюзія ідеальної партії, яку собі нафантазували самі виборці. Як тільки там з'являться прізвища, то відразу виникнуть і запитання. А партія "Голос" буде таким собі регіональним лідером у Західній та Центральній Україні.

Чому ж Південна та Східна Україна не проголосує за співака Вакарчука? Вони ж слухають його пісні?

Пісні слухають, але не завжди поділяють його погляди. Так, вони там теж матимуть якусь підтримку. Якщо я не помиляюсь, то соціологія показує на приблизно 4% (навіть ближче до 5%) у партії "Голос". Але не треба забувати, що ідеологічно, чи навіть електорально, партія "Голос" топтатиметься електоральним полем Петра Порошенка за якого найбільше голосувала Західна Україна, переважно Львівщина. Тобто люди, які підтримують Україну (реформи, європейську орієнтацію), але не підтримують самого Петра Порошенка (через якийсь корупційний шлейф тощо), підтримуватимуть Святослава Вакарчука.

Чи може партія "Голос" забрати також голоси виборців у Ігоря Смешка та Анатолія Гриценка?

У Смешка навряд чи, а ось в Гриценка, так.

Чи можна очікувати якоїсь несподіванки від Смешка та Гриценка?

Чогось такого я не бачу. Оскільки вони отримали свій максимум ще на президентських виборах, то тому, напевне, це їхня лебедина пісня.

Чи зможуть новостворені партії "Голос" та "Слуга народу" стати загрозою для традиційних партій?

Ні. По-перше, це не новостворені партії, а новостворені політичні бренди. Партії існують давно. Сьогодні згідно законодавства практично неможливо зареєструвати політичну партію. Просто купують стару партію та перейменовують. Тут варто зважати на недосконалість нашої політично-правової системи в галузях політичних партій. А щодо конкуренції, то в сфері політичного хайпу, вони, звісно, що створять дуже велику конкуренцію, але якщо говорити про досвід чи організаційні структури, то тут не буде жодної конкуренції, оскільки у цих партій, на відміну від старожилів, нині нема чіткої ідеологічної чи організаційної складової. У них, по суті, немає й лідерів, це просто, так звані, партій певного навіть не політика, а бренду.

Чому Вакарчук так різко заявив про створення партії з якою він іде на парламентські вибори?

Досить довге питання. Швидше за все, він вирішив здобути свою ще якусь вершину. Взагалі цікаво, чому він вирішив піти в політику, бо досвід української політики показує, що такі речі псують імідж талановитим людям. Тут можна згадати про Віталія Кличка в якого був суперпозитивний імідж, але всі його таланти досить потужно нівелювали різні політичні ігри. Саме зараз подібне можна спостерігати й зі Зеленським. Наразі Україна втратила доброго коміка і такий шоу-бізнес, як "Квартал 95", і отримала, натомість, дуже слабенького політика.

На який електорат орієнтуватиметься партія "Голос"?

Стовідсотково на молодь. Є такий міф, що "Слуга народу" – це якась діджеталізована партія, партія молоді тощо. Але соціологія вказує на те, що не більше 18% молоді підтримували Володимира Зеленського на президентських виборах.

Який потенціал має партія "Голос" в Україні?

Як я вже говорив, це приблизно 5%, але не слід забувати і про те, що цей потенціал падатиме. Ми це називаємо потенціалом, що не встиг окинути протидію, оскільки ще не озвучили повний список партії і не розпочалася жорстка політична кампанія поливання брудом.

Які перспективи матиме БПП саме на Львівщині?

Чудові перспективи. Але БПП потребує ребрендінгу. І якщо зараз проголосують за повернення до блокової системи, то це допоможе їм зменшити негативний шлейф певних персоналій, які на сьогодні ще присутні в блоці Петра Порошенка (24 травня на з'їзді партії Блок Петра Порошенка "Солідарність" перейменували на "Європейську солідарність").

Хто є лідером, а хто аутсайдером на Львівщині?

Немає однозначного лідера. Можна сказати, що на сьогодні є приблизно п'ять-шість політичних сил, які йдуть рівно. До цих політичних сил можна віднести Петра Порошенка, який можливо об'єднається з Гройсманом (24 травня Гройсман оголосив про створення політсили "Українська стратегія", яка самостійно йтиме на вибори), "Батьківщину", "Свободу", "Самопоміч",  і звичайно, "Голос" Вакарчука. Тобто це ті політичні сили, які тут ділитимуть помаранчеве електоральне поле або як ще можна назвати, майданне. Традиційно останні 20-30 років на Західній Україні, переважно на Львівщині, відсотків 80% голосує за правоцентристські політичні сили, за так звані демократичні політичні сили, тепер ще можна сказати за майданні політичні сили. Відповідно до цього, ті, хто ділитиме ці 80% й будуть порівну від цього отримувати (хтось більше, хтось менше). Не треба також забувати, що завжди є 5-7% тих, хто голосує за, так би мовити, Радянський Союз.

Які зміни після президентських виборів відбулися в настроях населення?

Жодних, бо минуло ще занадто мало часу. Але хайп триває й далі. Зеленський своєю пасивністю, я би навіть сказав, бездіяльністю, фактично не проявив себе жодним чином як політик, окрім чотирьох достатньо слабеньких указів, які жодним чином не показали його векторності і спроби задовільнити всіх. Тому поміж його опонентів та прихильників можна спостерігати стабільність. І навряд чи прихильники Володимира Зеленського визнаватимуть своє розчарування. В Україні існує така тенденція, і я не можу зрозуміти чому, що будь-який політичний хайп триває від шести до дев'яти місяців. Тобто це говорить про те, що зараз Зеленський перебуває на піку свого політичного хайпу. Тому, можливо, саме через це він так й пресує на хвилі свого хайпу за вибори, бо восени в нього може бути набагато менший результат.

Яка мета розпуску парламенту Зеленським?

Поки люди в ньому не розчарувалися на цій хвилі ейфорії, на цьому хайпі, то він мусить завести максимальну кількість людей, переважно темних конячок, щоб сформувати собі базис для подальшої діяльності.

Тобто він більше хоче мати керований парламент?

Не зовсім так. На сьогодні головною фігурою в Україні є не президент, а прем'єр, і багато хто це вже починає розуміти. Тому власне нині більше йде боротьба за прем'єра, а цю посаду, як відомо, затверджує парламент, тому йому й необхідно мати там свою більшість. Не дарма Юлія Тимошенко говорила, що "сьогодні ми обираємо прем'єра".

Які є плюси та мінуси виборчої системи, яку запропонував Зеленський?

Пропозиції Зеленського більше нагадують косметичний ремонт, аніж виборчу реформу. Це такий собі політичний хабар для фракцій у Верховній Раді, щоб вони проголосували за, скажімо, вигідну для Володимира Зеленського виборчу систему, яка може максимізувати його присутність в парламенті. Щодо виборчої системи, то класичним поняттям виборчого хабарництва є зниження прохідного бар'єру до 3%, власне, для того, щоб деякі політичні сили змогли проголосувати за цю систему. Відмова від мажоритарної системи також працює на Зеленського, бо віртуальний принт "Слуга народу" поки що фізично не має людей. Виборці готові голосувати за "Слугу народу", але якщо там, скажімо, з'явиться якась фізична особа, яка їм не подобається, то за цю людину більшість вже не голосуватиме. Тому мажоритарка, наразі, є загрозою для Зеленського.

А Ви більше прихильник якої виборчої системи?

Особисто я прихильник зовсім іншої виборчої системи. Вважаю, що Україна потребує реформи. І якщо нам не переходити до двопалатного парламенту, за який між іншим у 2000 році на референдумі проголосувало понад 24 млн виборців, то тоді треба жити за змішаної системи німецького типу, або ж переходити від категоричного голосування до преференційного голосування за британською системою. Може я тут дуже складно сказав, але вважаю, що люди повинні мати декілька голосів, щоб ставити їх в бюлетені.

Як місцеві вибори вплинуть на електоральний виборчий ландшафт?

У червні мають відбутися вибори до ОТГ. І розумні політики вже багато базису поставили саме на це. Наприклад, останні президентські вибори вказали на те, що той, хто контролював ОТГ, а це переважно була Батьківщина, той й контролював електоральні настрої в цих округах і на цих дільницях. Я навіть так скажу, що ОТГ – це є ключ до виборів. Петро Порошенко програв ці вибори тому, що він програв ОТГ.


фото: Фб Романа Кошового

авторка: Юлія Бандалет