Любов і блогери

Реклама квартального рагулізму у наївному фільмі режисера Дмитра Голумбевського з паралельного світу українських селебів.

Стрічка Любов і блогери режисера Дмитра Голумбевського охоче змішує у собі фільм Скажене весілля з серіалами Слуга народу та Останній москаль. І так після серіалу Великі вуйки цей фільм стає ще одним прикладом скліщення квартального кіновсесвіту у надії місцевого марвелу для рагулів, де бракує хіба що Дзідзя з Поляковою (бо Задніпровський та Приходько вже тут).

Своєю назвою кіно новий український режисер апелює до радянської класики Любов і голуби (1985), але якщо у Меньшова був геніальний фарс, то у Голумбевського лише гівняний треш. Культивована придуркуватість у вилизаній до блиску формулі несмішної комедії від українських селебів.

Президентська формула Зеленського надихає усіх охочих, а тому незабаром українського глядача чекатиме фільм про нових українських музикантів Найкращі вихідні, а також квартальний непотріб Велика прогулянка з Юрієм Ткачем, Оленою Кравець та футболістами Шахтаря, який також паразитуватиме своєю назвою на великій комедії Жерара Урі 1966 року.

Всі ці фільми вже традиційно максимально відірвані від реального життя, а тому намагаються впарити глядачам якісь свої хворобливі уявлення про життя в Україні. Автори фільму Любов і блогери настільки тупі, що всю свою історію розгортають у місті Кагаплик, і це після резонансного зґвалтування в Кагарлику у 2020 році. Схоже, що продовження цього фільму вже зніматимуть у Переяславі.

Убогий гумор про пригоди столичних блогерів на виборах у провінції привозить мера Василя Шкуру, який так підозріло схожий на Гєну Букіна, що відразу можна зрозуміти, чому тут є згадки про Ющенка, але немає жодного натяку на Януковича. Про війну з Росією у Кагаплику також ніщо не нагадує, а тому мер заходить в Однокласники та ще десь згадують про поїздки у Крим.

І оскільки ще одним орієнтиром для Голумбевського є російський фільм Піжмурки (2005) Олексія Балабанова, то тут спокійно можна написати про те, що глядач має справу з якоюсь паралельною реальністю або ж знову зі ще одним страшним сном персонажа Юрія Горбунова у Скаженому весіллі.

Власне, це ще гірше у своєму одноклітинному наїві (особливо в романтичній лінії) ніж Скажене весілля, а тому навіть Бурштинові копи вже будуть якимись цікавішими у своїй пародії на пародію. Інколи, звісно, тут таки проскакує якась іскра гумору, але за такий період діяльності резидентів 95 Кварталу можна було й мавпу навчити якимось приколів.

У цих бородатих анекдотах хоч якийсь клас дає лише стара школа (Ольга Сумська чи Тамара Яценко), оскільки у всьому іншому глядачам пропонують ржати з копа Дрищенка, римування інстаграм-сто грам чи обмовки полігамно-полігамний. У Скаженому весіллі 3, до речі, щось подібне було на прикладі суголосся "обійстя" з "обісцятися" для російськомовного вуха. У стрічці Любов і блогери також лунають російськомовні треки, а махач під Сердючку транзитом через Скажене весілля прямує до російського фільму Гірко (2013) Жори Крижовнікова.

Голумбевський, звичайно, хотів би мати хоча б дещицю впізнаваності персонажів Крижовнікова у навколишньому житті, але його столичні блогери настільки тупі, що у їхнє пробудження совісті заради добра в усьому світі (в окремо взятому місті) навіть не віриться.

Він просто юзає робочу схему, оскільки нічого цікавого сказати не може. Його вчитель інформатики просто косплеїть Зеленського та перемагає на виборах міського голови. У кадрі навіщось з'являється Вєрка Сердючка та її вишиватна посестра Kazka, а в саундтреці лунає трешева творчість Jerry Heil та The Hardkiss.

А ще за звичкою рагульських фільмів тут купа продакт-плейсменту (від АТБ до Бодо), де навіть можна почути радіо Садового Люкс Fm. Саме на сторінках його захід.нету нині часто можна помітити пропаганду Зеленського про "викинути старих політиків на звалище" від місцевих клоунів на підсосі.