Деяка українська попмузика під час війни з росією.
Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з росією.
Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.
Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити й зараз без жодних сподівань на метаморфозу. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає, як це вже було після Євромайдану та Криму з Донбасом.
Зміни на цій ділянці культурного фронту наразі достатньо мікроскопічні.
У 2015 році Положинський з Вакарчуком ще могли навіщось давати Володимира Висоцького, який і в танку горів, і в літаку падав, і полундру кричав, але нині на цьому явищі вже можна поставити хрестик.
З відомих причин на цю територію почала заходити аморфна попса (NK, Меловін, Макс Барських, Олександр Пономарьов, Павло Табаков, Монатик, Бужинська, Білозір, Могилевська, Федишин), яка ще так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.
Саме тому поміж такої кількості мотлоху з аудіопродукції особливого дорогоцінними є перлинки на кшталт треків львівського репера Badbok, Вови зі Львова, харків'янина Бориса Севастьянова, рівненських панків Брем Стокер, Антона Слєпакова з мініальбомом "warнякання" (особливо "Вдячний"), вінницьких фолк-рокерів Очеретяний кіт, а також Королівських зайців.
Jerry Heil
Після богомільного трешу з псевдореперкою alyona alyona мемоносиця Jerry Heil вродила школотний переспів народної пісні "Ой на горі". Вона досі думає, що вміє гуморити та читати репчик, але найбільше псує своєю кон'юнктурою класичний мультсеріал про козаків. Хоча найбільше спаскудило цю тему неймовірно бездарне продовження Козаки. Навколо світу та Козаки. Футбол.
Ірина Федишин
Український шансон від галицької співачки Ірини Федишин. Якщо у росіян в шансоні панує образ доброго боженьки, то українці намагаються втулити туди іконки Богородиці та солодкого Ісусика (слух. трек львівської співачки Мухи у проєкті Пісні війни). Типова копіпаста від Федишин з покаянною лексикою навколішки, де є лише кілька вдалих секунд, але все інше картинно заломлює руки, дає дозованої акустики для щему та зі старту фальшивить великими планами, які мають показати увесь біль стерильної попси.
Чакір
Ще один реперський побратим проєкту Ватага, де за графоманією в ліриці важко щось писати про якийсь реп. Жодного розуміння життєдіяльності української мови з натяками на насуплені паліндромески.
Ivan Navi та Kruть
Львівський тропікаліст та переоцінена бандуристка навіть на мить не підходять своєю попсовою природою до версії Квітки Цісик. Першому можна відразу линути молитовним дуетом до Дзідзя, а другій, для урізноманітнення свого бренькання, варто слухати альбом Park Jina "The Cleam" (2022).
Monatik
Танцюрист Монатик вдає з себе понтового реперочка, але зовсім не відчуває української мови (і це щось, схоже, специфічне для людини, яка народилася у Луцьку). Він так і не збився зі своїх амвонних потуг проповіді різноманітної банальщини, а тому йому вже не допоможе навіть й альбом Pastor Champion "I Just Want To Be A Good Man" (2022).
Сергій Бабкін
Патріотичний транс від космотата Бабкіна нагадує його великий хіт "Ведмідь", а тому дещо розвертає його іпостась райдужного стрибунця емоцій у старі добрі часи. Але й досі у Сергія Бабкіна ще присутні певні проблеми з розумінням тонкощів української мови про мальовничу душу.
Olive Taud
Псевдореперка Olive Taud з бездарною пародією на Аліну Паш. Традиційний для нинішніх реперів набір навколишніх кліше під час війни навіть не намагається слухати те, що відбувається навколо, своїм генератором рандомних фраз.
The Hardkiss
Знеособлена та занадто передбачувана карикатурка на рок. Вихолощена тенденція майже всіх попсарокових колективів України у цей час, які ніяк не можуть розігнати свій дісторшн у хоч щось справжнє.
Наталія Могилевська
Однотипний конвеєр дегуманізованої попси від співачки Могилевської. Її спокійно можна поміняти місцями з Федишин та радісно співати про щось зовсім ліве без війни.
Baddproducer та Хтось із Заходу
Ще одні побратими Чекіра у своїх паліндромесках, але вже з пошуками заповітного етнокоду десь у Карпатах. Типові проблеми з розуміння української мови, нюансів музичного процесу навколо та дечого іншого. Якщо у The Hardkiss та інших типу рокерів все зливається в одну псевдорокову кашу, то тут цей інкубатор вже тішиться репом.
фото: poltava.to
