Пісні фронту 2023 (# 71)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з Росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики.

Продовження псевдомесіанської клініки від Псюка в стилі недалекого футболіста Мудрика. Традиційно нудний набір слів під плаксиву гітарку.

Кальянний реп для чемних маляток-скофканяток. Колискова про гарну душу для дитячого садочка.

Типова неошароварна нудота від Енко під репера Еверласта про якусь правду.

Речитативний шансон про нечемну леді. Без сміху слухати ці мурахи по тілу якось вже зовсім важко.

Репер Santorin дожився до приватних послідовників своїх попсових плачів.

Вокалістка симулякрів з гурту Tember Blanche навіщось заїкається про якусь зухвалість біля мотивів Lely45. Зухвалість випускати непотріб?

Перший натяк артистки Кедрової на втечу від дешевих етнокодів до чогось іронічного.

У Гунни Чорної з'явилась суперниця на нивці пластмасових орієнтирів. І без псевдогалицьких запльотів.

Дещо запізнілий чоловічий привіт гарем-попу гурту Kazka з достатньо кострубатою лірикою.

Поп-репер Botashe відкриває для себе тустеп, але слабенька лірика продовжує тягнути його назад до The Curly.