Пісні фронту 2022 (# 29)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.

Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити й зараз без жодних сподівань на метаморфозу. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає, як це вже було після Євромайдану та Криму з Донбасом.

Зміни на цій ділянці культурного фронту наразі достатньо мікроскопічні.

З відомих причин на цю територію почала заходити аморфна попса (NK, Меловін, Макс Барських, Олександр Пономарьов, Павло Табаков, Монатик, Бужинська, Білозір, Могилевська, Федишин Sowa, Positiff, Tayanna, Dantes, Slavia, Артем Пивоваров, Лобода, Дорофєєва, Ірина Білик), яка ще так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.

Саме тому поміж такої кількості мотлоху з аудіопродукції особливого дорогоцінними є перлинки на кшталт треків львівського репера Badbok, Вови зі Львова, харків'янина Бориса Севастьянова, рівненських панків Брем Стокер, Антона Слєпакова з мініальбомом "warнякання", вінницьких фолк-рокерів Очеретяний кіт, Королівських зайців, Tik Tu, Ульмо Три, Циферблат, Енджі Крейда, нью-вейву Паліндрома, гурту Пиріг і Батіг.

Після карикатурки на Гео Шкурупія, Антонича, батька Тараса, народну пісню та Лесю Українку співун Пивоваров разом з недореперкою alyona alyona плаксиво засіває своїм трешем й вірш Пантелеймона Куліша.

Інкубаторний поп для місцевих базарів від тіньового романтика Cheev.

Місцевий привітик сонячному Фареллу Вільямсу, який лише інколи знаходить потрібну інтонацію поміж відвертої графоманії.

Легендарна співачка Луна переходить на українську мову, щоб подекуди кумедно загубитися у міфічному етнокоді на тлі марева вісімдесятницької естетики. Схоже, що їй тре терміново слухати Марію Кирилюк у записах 1988 року.

Тужливий поп-реп про китайську підробку у стилі нудного кармічного трешу псевдореперки alyona alyona.

Мінорний інкубатор-поп з клішованими інтонаціями про шрами на серцях.

Ще одна Христинка Соловій з місцевою пародією на рнб та карикатурним репером на фіті, яка, схоже, десь нещодавно слухала новий альбом Ella Mai.

Після блаженного дуету з мамою богомільна мемоносиця кружляє своїм трешевим мівіна-попом навколо величної постаті батька.

Львівський послідовник Джастіна Бібера зі сороміцькими куплетами про перші поцілунки з бейбою.

Карикатурний привіт тустепу Artful Dodger транзитом через російські поля.