Зміст статті

22 серпня 2022олександр ковальчук

Пісні фронту 2022 (# 23)

Деяка українська попмузика під час війни з росією.

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.

Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити й зараз без жодних сподівань на метаморфозу. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає, як це вже було після Євромайдану та Криму з Донбасом.

Зміни на цій ділянці культурного фронту наразі достатньо мікроскопічні.

З відомих причин на цю територію почала заходити аморфна попса (NK, Меловін, Макс Барських, Олександр Пономарьов, Павло Табаков, Монатик, Бужинська, Білозір, Могилевська, Федишин Sowa, Positiff, Tayanna, Dantes, Slavia, Артем Пивоваров, Лобода, Дорофєєва, Ірина Білик), яка ще так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.

Саме тому поміж такої кількості мотлоху з аудіопродукції особливого дорогоцінними є перлинки на кшталт треків львівського репера Badbok, Вови зі Львова, харків'янина Бориса Севастьянова, рівненських панків Брем Стокер, Антона Слєпакова з мініальбомом "warнякання", вінницьких фолк-рокерів Очеретяний кіт, Королівських зайців, Tik Tu, Ульмо Три, Циферблат, Енджі Крейда та нью-вейву Паліндрома.

Пономарьов, Хома, Тополя, Горбунов

Нова серія совкового трешу від місцевих селебів, де можна зауважити товариша Горбунова, який ще зовсім нещодавно продюсував та знімався у тупих українофобських серіалах і франшизах (Останній москаль, Великі Вуйки, Скажене весілля).

Gunna Chorna

Потьомкінський реп зі забиченим косплеєм Аліни Паш від кітчевої львівської репериці, яка ще щось там заїкається про детройт. Хай краще слухає Doechii чи Latto для розширення своїх клінічних симулякрів, щоб якось проспівати у святій галицькій громаді про якусь потку.

Ульмо Три

Ліниве лабання під The Coral під час блукання британськими альбіонами у пошуках власного голосу.

Renie Cares

Плаксивий наїв з інкубатора з простеньким косплеєм Один в каное. Для кращого ефекту та кращої лірики краще слухати нові альбоми SRSQ, Gwenno чи Marketa Irglova.

Siko

Львівський рнб приємно кружляє довкола нинішнього Джастіна Бібера, і тому у цьому немає нічого сороміцького.

Islandinside

Депешний марш під якийсь майбутній фільм режисера Антоніо Лукіча, але італійці це роблять краще.

Lvivdanceclub

Чемненький інді-рок зі Львова з дешевим привітом Другій ріці замість когось закордонного.

Gorim

Інкубаторні інтонації співака Пивоварова та танцюриста Монатика псують усі підряд на шляху до омріяного соулу. Вже краще б слухали Equals "Triumph".

SadSvit & Лея

Касетний плаксій SadSvit та чарівниця Лея створюють нехитру ілюзію того, що станіславський феномен незабаром перейде від постпанку до фолк-металу.

IDXO

Слабенька лірика та подекуди невдалі інтонації (у стилі якось допотопника Івана Navi) таки псують усю вісімдесятницьку хвилю з саксом. Усе це спокійно можна підтягнути під звуки треку Riki "Florence & Selena".


фото: ostannipodii.com

Автор: олександр ковальчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.