Пісні фронту 2023 (# 72)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з Росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики.

Прекрасний приклад синьоокого соулу від Євгена Толочного, який вже котрий рік тримає цей ностальгійний клас. Де мільйони переглядів та новий альбом?

Приємна несподіванка від пана Будчука. Млосний літній хауз, де лише трохи варто доточити любовну лірику до повного ідеалу. Безалкогольнику The Curly вкотре варто підметушитися від цих звуків.

На одноманітне скніння співачки Коли біля плаксивих етнокодів вже варто вигадати окремий тег. Цілком логічне у її творчості залучення дитини до маніпулятивної експлуатації цього магічного мислення.

Майже ідеальний приклад іронічного дівчачого репу в Україні для всіх місцевих псевдореперок.

Тернопільський косплей колективу Jungle від безликого гурту Tvorchi. До Абеля їм далеко, то хоч на британцях добре попасуться.

Калушеподібний скриптоніт у союзі з виконавицею псевдогалицького недорепу ніяк не можуть вродити хоч якусь самоіронію.

Бездарний трешачок фальшивих інтонацій та маніпулятивних кадрів від співачки Олі. Яким боком цей стерильний офіціоз до української культури, хз? Поляковій треба терміново записатися на акторські курси, бо це не з мечем блукати у Льондоні, тут війна іде.

Закономірний пункту розвитку львівського артиста Паліндрома. За декілька років він сміятиметься з цієї лірики, але чи варто її нині давати у новий альбом? І можна трохи більше моментів на кшталт 2:12, 2:34 та 4:10, оскільки гроулінг якийсь надто передбачуваний?

Весільний трек для фанатів кавказьких мотивів та душевного розчулення традиціоналізму на тлі заборони російської музики. Саксофончик – це святе.

Yarima вдосконалює своє рнб та випускає перфектний хіт своєї дискографії. Один з найкращих треків року.