Пісні фронту 2023 (# 89)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними війні.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики.

Для чого Yarima ця байла від Gunna Chorna, яка ніяк не може записати ніц доброго? Колгоспне рнб для репертуару Наді Дорофєєвої.

Нова послідовниця комарів Мії Рамарі та огірочків Кажанни. Певне, що незабаром вже варто очікувати навали клонів Клавдії Петрівни.

Православний кітч з богородичної молитви під крилом Юрія Хусточки, який можуть виправдати хіба що дрімпопні вокалізи.

Потойбічні молитви з травмованими закляттями, що так вивертають чорториями у невідоме.

Довгий Пес шаманить щастя всім добрим людям, але його вітер змін нічого не приносить йому самому.

Виконавиця Юріна настільки заплуталась у кліше, що може дати лише дещо нахабну версію Онуки вудкідової. Марнотний кітч.

Етновідьмацтво від Оксани Масло поволі покращує свої показники та відсотки.

Пасторальне кантрі на довгому шляху до щастя, любові та Бога. Таки є у цьому житті щось незмінне під час війни.

Святий шансончик про прості речі, Бога та батьківську хату. Привіт альоні альоні та Міші Правильному.

Допотопна копія непотрібного Дзідзя з псевдоіронічними копіями сучасної балачки. Йо май харт, йо май соул.