Badbok "Новий кінотеатр Heartless" (2023)
Суперхітовий сеанс брудного репу та неземної лірики на дебютному альбомі львівського артиста Badbok.
Наразі найкращий український реп на дебютному альбомі учасника львівського гурту Твій Бог Сьогодні П'яний.
Badbok завжди вирізнявся на місцевій реп-сцені талантом оповідача з винятковою фантазією. Після живої львівської класики про наркоманів на альбомі Твій Бог Сьогодні П'яний "Голос Пітона" (2021) та певної паузи у житті гурту він вистрілив своїм сольним проєктом на EP "Бомба", де кожен міг почути його суперхіт про смерть путіна.
Його дебютний альбом "Новий кінотеатр Heartless" (2023) наразі є найкращим українським репом. Репом живим, винахідливим та розумним. Це натуральна хуліганка брудного репу зі всіма інтимними подробицями та деталями, а не те, що там собі виплекав львівський репер Clonnex з долоньками Ірини Федишин. Артистична спонтанність Badbok разом з його вже готовими до друку та екранізації новелками з життя линуть своїми трансцендентальними масштабами до сцени космічної реп-опери.
Гіпотетичний фіт з Факасутрою з цієї орбіти вже здається чимось зовсім необов'язковим. Біля його космічної одіссеї 2023 року навіть не варто згадувати поруч більшість українських реперів, які вийшли з маминої зупки недореперки alyona alyona. І якщо якийсь альбом й змінює якісь правила в українському репі, то саме "Новий кінотеатр Heartless", а не утопічні маніфести з Баришівки. Це новий рівень українського репу. Міша Правильний зі своєю теологією для немовляток у вірі має назавжди вклякнути перед цією трансцендентністю.
Масштаб осмислення, глибина сатиристичного, детальний психологізм та майстерність оповідача справді вражають на дебютнику львівського репера Badbok. Для всіх його акцентів, підтекстів, алюзій, натяків та міжрядкових нюансів потрібна ціла карта. "Новий кінотеатр Heartless" демонструє уважному слухачеві поставання справжнього Артиста, якого не соромно поставити третім у компанію до Бодлера та Буковські.
Справжнім діамантом на цьому хітовому альбомі від Руслана є суперхітове рнб "Портвейн" з неймовірно елегантною драматургією. Його хилитаюча атмосфера мари, сну, де наче й нічого не було насправді у цій п'єсі про соціальний статус коханців, спонукає вимагати від автора цілого альбому рнб.
Цей, вже один з найкращих треків 2023 року, демонструє місцевим виконавцям ідеальний зразок реального рнб, до якого б вони мали так прагнути у своїх безалкогольних прикладах. "Портвейн" заводить за собою всі подальші треки, які плавно перетікають та зливаються, у темат міражів, ілюзорності людського існування. Розпочинає гротесковий кіносеанс про бажане, нездійсненне та дріб'язкове, де примарність знову підноситься до рівня екзистенціальної розгублености ("Біздєльнік", "Нікола Тесла") у своїй галицькій мрії ("Впав сніг").
Здається, що гороркор "Я легенда" дещо вибивається зі загального плину цього іронічного коментаря про навколишнє дріботіння, однак саме він є своєрідним контрапунктом, який своїм виваленим натуралізмом лише увиразнює все це пекло для проклятих персонажів.
Це справді dirty rap з багатоликими масками зла від Руслана про його антигероїв та їхній сплін безглуздого, механічного снування. Всі вони вважають себе володарями цього всесвіту ("Найтмен"), але прокляття се наздожене їх скрізь, де б вони не були: на Землі, в космосі ("Одного разу в космосі") чи у власній уяві. Попри всі заявки на божественні атрибути ("Пустощі"), після подібного сходження у цей морок воскресіння їм точно не світить. Саме тому настільки комічними є їхні вселенські плачі за втраченим ("Пізно, Майкл").
Вся їхня мамбла – це сон розуму (бомбезний хіт "Бізнес"). Його колисальна інфантильність є винятково актуальною у нинішні часи після випадку з пациками з Франика та зґвалтування на Закарпатті. Після фраз "я скористався нею, вона була п'яна", "вона сказала може, а я почув авжеж" ("Королева Амідала") чи "подивись як сучку трахав, на порнохабі три відяхи" ("Пустощі") місцеві феміністки можуть вишуковувати тут якийсь страшний гріх чи великий скандал, але варто відразу зазначити, що ті франківські та закарпатські вуйки – то якраз клієнтура шансонної лірики Скофки та Псюка, а не добірної іронії Badbok.
У зображенні паноптикуму подібних персонажів на цих теренах услід за Братами Гадюкіними альбом "Новий кінотеатр Heartless" має відразу стати живою класикою. Попри тотальну хітовість диска – треки "Портвейн", "Бізнес", "Одного разу в космосі", "Любив спочатку" – це щось виняткове на місцевій сцені. А в антиромантиці "Любив спочатку", до речі, Руслан спокійно підноситься до рівня світового артиста (варто лише дочекатися фіналу).