Твій Бог Сьогодні П'яний "Голос Пітона" (2021)
Потужний галицький заповіт наркоманам на городі від сихівських реперів.
Третій альбом сихівських реперів Твій Бог Сьогодні П'яний живою класикою встає обабіч галицьких заповітів Братів Гадюкіних та Кузьми Скрябіна.
Вже після перших двох альбомів "Грязна Дорога" (2019) та "Вечір перед сном" (2019) сихівський колектив Твій Бог Сьогодні П'яний міг проводити майстер-класи щодо конструювання текстів для переважної більшості місцевих реперів. А на третьому альбомі "Голос Пітона" сихівські репери підіймаються своїм вайбом вже настільки високо, що видаються прибульцями на тлі переважної більшості українських реперів.
Органічність їхнього репу (трепу) на альбомі "Голос Пітона" відразу вирізняється на загальному тлі цілковитою відсутністю пафосу а-ля мегаломанське задротство олдскулів чи дитсадкове паразитування нюскулів. А своїм особливим вмінням розповідати цілісні історії (на теренах концептуального альбому) з природною злістю та гумором вони можуть легко вставити й львівський проєкт Brat.
Третій альбом від Твій Бог Сьогодні П'яний варто відразу назвати живою львівською класикою біля заповітів Братів Гадюкіних та Скрябіна (у форматі "Натахи" чи Злого репера Зеника).
Традиція цього гумору у них вшита, а не привнесена та натужна, а тому його найкращі зразки варто шукати навіть не у відвертих привітах наркоманам на городі на кшталт "Епілох" чи "План мене спинив" (тут ще одна лірична героїня, яка просто хотіла їсти піцу, передає окремий привіт плаксивому реперу Скофці з його сєкторгазарепом), а в значно делікатніших прикладах акторства деталізованих життєвих історій ("Малява") від сихівських реперів.
Сихівський трешток на правильному стьобі та з ідеальними інтонаціями поступово й послідовно видає один бенґер за іншим ("Палтосік салафєна", "Плани на суботу", "Хто хапав план?", "Раунд район", "Праграма"), а тому тут зовсім немає традиційних ефектів від треків українських реперів, які вже на третій секунді варто вимкнути та викинути назавжди. У нинішніх умовах розвитку нової української музики подібна ситуація більше нагадує диво.
Русланове розуміння репу моментом вздрючує місцевих так званих топів в діапазоні від псевдореперки alyona alyona та до карикатуриста Калуша, і так просто вказує на всю різницю між талантом та кон'юнктурою. Тарас також не відстає ("Голос пітона") і своїм ліричним даром надолужує все попереднє у злих треках "Хто хапав план?" (його гавкання так благодатно нагадує безсмертний хіт The Roots "Rising Down") та "Раунд район", де від його трештоку скрутиться в листочок режисерка Ворожбит та її гуманістичний треш з Поганих доріг.
Увесь цей щедрий треповий надмір лише підсумовує коронний руслановий вихід "Праграма" з текстом "Там лежить героїн, чистий ніби хєрувім. Був я з ним нєпабєдім, з ним не треба, бля, блядін", і тому наразі альбом "Голос Пітона" є найкращим львівським альбомом 2021 року та одним з найкращих в Україні. Нова львівська класика.