Зміст статті

30 серпня 2021олександр ковальчук

Zombo & DJ Shon "Comin' At Ya" (2021)

Дитяче фентезі від андердогів львівського андеграунду, які ностальгують за тим, чого ніколи не було.

Патетичний олдскул львівського репера Zombo та бітмейкера DJ Shon намагається вчити маляток правди життя зі своєї облупленої пісочниці.

Реперне фентезі від Zombo & DJ Shon на альбомі "Comin' At Ya" чи то хоче блукати гулліверами на Привокзальній, чи то ностальгує за 1997 роком, але насправді це нудне продовження інтерв'ю львівського репера Довгий Пес сайту Слух, яке понуро блудить альбомом "Вічний двигун" (2019) від колективу Ціна Ритму.

В неустанних адораціях на святий олдскул тут має бути все стильово та солідно, типу, фірма, але насправді це лише ПТУ, кругозір дев'ятикласника, який підсів на Коельйо. Олдскульна маза має тягнути їх до обріїв A Tribe Called Quest, але вони не можуть дати навіть Kenichiro Nishihara.

Вже традиційно для львівського репу інструментали (особливо "Перезимуєм" та "Без перешкод") повністю перевершують лірику, де інколи ще щось бабрається тим, що називають флоу. Саунд тут намагається давати небезпеку злих вулиць, але лірика та інтонації ("Взривай") виразно походять з дитячої пісочниці, а тому, певне, їм варто переслухати новий альбом The Bug "Fire", щоб хоч якось обігнати Ragapop у хворобливому блиманні.

Zombo & DJ Shon взагалі не відчувають джазу. Їхній андеграунд у своїх привітах ВВ скільки завгодно може протиставляти себе плаксивому месіанству alyona alyona, але зі своєю патетичною хвільозофією вони не лише не втікають від її наївних маніфестів, але й випереджають її на шляху до утопічного раю своїми покручами (і це ще без згадок репера Zombo про князя Святослава та власну ідентичність).

"Comin' At Ya" услід за гуртом Ціна Ритму продовжує ходити своїм персональним олдскульним квадратом, який вже можна називати золотим стандартом. alyona alyona – рожевощоке немовлятко поблизу бздур цього альбому, а тому вивіска "олдскульний реп" вже мусить бути в якомусь відділені Кульпаркова.

Це чітко можна відчути на начебто хіті "Чудеса", який не лише вказує на те, що дует Zombo & DJ Shon не має відчуття необхідної інтонації, але й продукує маячню несусвітніх масштабів: "моя риторика викурювати морок", "будь неначе вихор" та інші ящики Пандори та контури історії. Вони так щиро бакланять сурогат у своєму фентезі, що навіть гріх якось вказувати їм на їхню сурогатну природу.

У своїх плачах про ковід вони вважають себе пророками Апокаліпсису ("У венах урбана"), бунтарями проти глобалізації та онлайн-зомбі, але як далеко вони втекли від убогого мислення гурту Антитіла своєю фразою "людству пора на дихальний апарат ... іде глобальний маскарад"?

Zombo & DJ Shon – смішні та відсталі у своєму олдскульному царстві. Вони точно лише зараз прозріли про свег ("Break ya neck")? У саундтреці до якогось годарівського фільму з 60-х ("Пау Пау") навіть мінімально відсутня якась іронічна деконструкція цієї пози ботанів за бульварним чтивом. Схоже, що вони навіть приблизно не розуміють те, де вони зараз є і що з цим робити.

Лише на словах вони "відчувають злість всіма клітинами" (бо подумки тикають факами), а тому схоже, що тут немає жодної іронії щодо їхніх ліричних героїв, які продовжують битися головою об стіну з плакатними лозунгами а-ля "Немає простих рішень. Головне піднятися і йти далі". Їм навіть не варто натякати на фільм Легенда про Зеленого лицаря, оскільки у своїх тезах про тепле болото вони моментально стають побратимами танцюриста Монатика з його біблійними настановами бідним.

Облуплена пісочниця на "Comin' At Ya" лише видає бажане за дійсне (привіт львівському реперу Гоні). Їхній пафос завчено видає один лиш пшик, оскільки ці репери разом зі своїм фітами ще й слабенько відчувають рідну мову. "Кожна фраза як заточений алмаз", "догнав свій розум на розі метаморфоз", "як Стівен Кінг я викликаю жах до мурах" на "Взривай". "Прокачка самобутності" (а також привіт Двісті Boys) на "Перезимуєм" (який також наче хіт). "Там наша мафія пише свою магію", "маємо світло в собі, а не в кінці тунелю" у "Замок". Без сміху цей набір абстракцій від місцевих інтіліктуалів слухати важко (Паліндром також, здається, Камю читає), а тому ставити це в автівці навіть не варто (краще вже Big K.R.I.T "Moon & Stars").

Довгий Пес знову може довго ображатися і навіть намагатися наїхати на Варіанти (але так, анонімно, наче тополиний пух), однак наразі якоюсь вершинкою львівського андеграунду може бути хіба що його пародійний трепчик Big Rostik "Грейтест хітс" (2020).

Ніхто не знає, чому саме така ситуація нині у тій львівській тусовці реперів, а тому краще вже слухати поки новий альбом Evidence "Unlearning, Vol. 1" (2021), новий альбом Nas "King’s Disease II" (2021), новий альбом J. Cole "The Off-Season" (2021) чи новий альбом Mach-Hommy "Pray For Haiti" (2021). І може десь там на горизонті львівські репери з андеграунду й вродять нарешті щось годяще аж настільки (а ще ж нарешті є Donda животворяща).

Автор: олександр ковальчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.