Пиріг і Батіг "Замордовані. Подзвін перший" (2024)

Сакральна музика на вірші замордованих українських поетів від гурту Пиріг і Батіг.

Новий реліз львівського колективу Пиріг і Батіг з циклу цьогорічних альбомів на вірші вкраїнських поетів знову утверджується в статусі живої класики.

В альтернативному світі кінематографічність нового альбому гурту Пиріг і Батіг мала б стати відповіддю голлівудській стрічці Тарас Бульба (1962), де козаки чомусь співають "Калінку-малінку".

Деякі моменти Скрипаля на даху (1971) також би варто було надолужити разом з фільмом Silk Stockings (1957) про Ніночку Ющенко. Те, що Майкл Джексон танцює гопака на тлі картонного Кремля, вважатимемо майбутнім пророцтвом. Трек "Чайка", до речі, вже зараз є найпершішою знахідкою для нової екранізації повісті Коцюбинського "Дорогою ціною".

Музика гурту Пиріг і Батіг повертає втрачене та вкрадене. Це альтернативний світ, який стає реальністю. Якщо на мить затриматись на цій території, то можна ще згадати, наприклад, шведського джазового класика Яна Юганссона, який на альбомі "Jazz på ryska" (1967) чомусь грає поміж всіляких беріз питомо вкраїнські треки "Bandura" ("Узяв би я бандуру") та "Det går en kosack" ("Їхав козак за Дунай").

На альбомі "Замордовані. Подзвін перший" Пиріг і Батіг й далі обживається між психо-фолком та бароко-попом найкращого альбому 2023 року "Зелений" на вірші Антонича. Мінливий імпресіонізм навколишнього світу чи не найбільш придатний для їхньої версії сакральної музики, яка вся живе у передчутті святкового піднесення ("Блакитна панна"). Ритуального перевтілення на жертовному камені ("Цвинтар душ"). Це апостольське свідчення нового світу ("Камо?") та очікування його пришестя ("Верни"). Це тиха радість у найгарнішому треці альбому "Мовчи" на заповітний вірш Євгена Плужника.

Це воскресіння віршів Василя Вишиваного, Василя Бобинського, Володимира Свідзинського, Василя Стуса, Євгена Плужника, Григорія Чупринки та мелодії Миколи Леонтовича. На їхньому преображеному "Щедрику" чи не найчіткіше за останній період наголошується на ритуальному моменті благодатного заклику оновлення цієї мелодії, яку нині можна почути вже будь-де, і навіть у різдвяному горорі Джо Бегоса Christmas Bloody Christmas (2022). У цьогорічному горорі Immaculate, наприклад, під "Щедрика" з акцентом вагітна черниця Сесилія валить святим хрестом настоятельку монастиря. На "ластівочці" у неї відходять води.

У цих моментах у гурту Пиріг і Батіг вже трохи нетутешня, звісно, універсальна оптика. Їхня "Чорногора", ніби створена з того самого каменю, що й твір Олександра Козаренка "Concerto Rutheno". Це зовсім інший рівень мислення та поводження з рідним матеріалом, наче десь з того боку океану.

У тій же грайливій "Тайні танцю" з певним клезмерським моментом чи не найбільше хочеться пригадати американський гурт Нічна мелодія з альбомом 1977 року "Незабутня Україна" (Volume 2). Це ніби й українська музика, але вже наче й ні. Альбом "Замордовані. Подзвін перший" аж ніяк би не загубився поміж чогось нового нині на кшталт Adrianne Lenker "Bright Future" (2024), Iron & Wine "Light Verse" (2024) чи Shabaka "Perceive Its Beauty, Acknowledge Its Grace" (2024).

Трек "І гріховна і свята" на вірш Григорія Чупринки є беззаперечним хітом цього альбому, ідеалом його імпресіоністичної мінливості. Проте найбільш атракційним у ньому є з'ява наразі ще дещо прихованого груву на альбомах гурту Пиріг і Батіг. Артистичні викрутаси Мар'яна Пирожка вже є чимось звичним у канонічному переліку можливостей, а от грув – це вже щось новеньке.

Власне тому, найбільш несподіваним та найцікавішим треком альбому стає "Сніг" на вірш Володимира Свідзинського. Така собі зашифрована босанова з фокусом, якої хотілося вже б на цілий альбом. Вона вкотре вказує на те нинішнє сопричастя між гуртами Пиріг і Батіг та Blooms Corda, яке у майбутньому можливо перетвориться на якусь суперколабу на радість слухачам.

Насамкінець за цих обставин як найменше хотілося б згадувати тут трешових аматорів з гурту МУР, яких просуває деградантський лейб Enko у рекламних матеріалах з ілюзією про об'єктивну журналістику. Де ж нині всі соцмережні трубадури тієї фейкової кон'юнктури? Де Семків, де Островська-Люта, де режисерка Ворожбит? Вже з п'ятниці який день йде новому альбому Пиріг і Батіг, а від них ні слуху ні духу. Дивина та й годі.

Заразом альбом "Замордовані. Подзвін перший" ще передає великий привіт кітчевим листівкам стрічки Щедрик з магічним мисленням її режисерки та фільму Будинок "Слово": Нескінчений роман, де ліниві сценаристи замість оригінальної історії почали переказувати власними словами оскароносну стрічку Das Leben der Anderen (2006).