Крилатий піар Андрія Садового у трамвайному депо на Промисловій.
Сьогодні, 13 вересня, у Львові відкривали оновлене трамвайне депо на вулиці Промисловій, 29. Зовсім незабаром більшість львівських трамваїв обслуговуватимуть саме тут, а депо на вулиці Городоцькій залишиться ремонтним.
В оновленому депо на Промисловій ще не всі роботи закінчили, так ще мають обладнати кабінети для працівників та виправити певні недоліки, зокрема, помізкувати над тим, як осушувати вагони після миття.
На відкриття трамвайного депо на Промисловій приїхав міський голова Львова Андрій Садовий, який за результатами своєї чергової інспекції кидав на брифінгу перед журналістами вже такі агітаційні фрази, що навіть радянським плакатам було б не соромно за це.
Так з базового пролунало наступне:
"Найважливіше – це належні умови праці для кожного львів'янина"
Як пояснення до того, чому депо працює вже, а комплектувань до приміщень для працівників бракує. Власне, так, це крилата фраза від Андрія Садового, яку варто написати на кожній кінцевій зупинці маршрутів львівських автобусів, там, де, перепрошую, немає туалету. І водії відчуваючи приниження, напружено пісяють у пляшечку.
Щобільше, Гаряча лінія міста Львова аж кишить знимками халамидників, які фотографують водія за процесом сечовипускання у дверцятах маршрутки. Безперечно, в обрамлення обісцяних дверцят заходить майже кожен мешканець міста, і тому й вдихає цей ароматичний шлейф, десь такий, який залишається після того, як вивітрюється уся краса з пафосної фрази та вмикається раціо.
"Львів буде підтримувати лише місцевого виробника"
Ще одна цитата, коли запитують про те, коли місто замовить нарешті 250 електробусів у Електрон, оскільки мова про них йшла ще торік у вересні. Тут Андрій Іванович пустився на слизьку стежку, де згадав про своїх компаньйонів з Білорусі. Саме у них він спочатку погодився купувати 100 автобусів, а потім політично відмовився, щоб заперечити свою причетність до диктатора Лукашенка та фінансування його режиму.
Хоча, начебто вже пізно, тому що навряд чи Лукашенко використовував би для посилення свого режиму кошти, що прийшли б у 2021-22 роках. Йому для того, щоб сфальсифікувати вибори 2020 року достатньо було того, що Львів придбав у МАЗа у 2019 році 2 великих та 2 малих порохотяги, 1 тракторець та 3 евакуатори, загальною вартістю понад 40 млн грн, а у 2018-го році цілих 100 автобусів, де вартість одного білоруського автобуса МАЗ становить 118 тисяч євро.
Ще до цього Садовий додав, що пропозиції щодо придбання транспорту для Львова надходять з Китаю та Туреччини (а там подекуди політичні режими мало що мають спільного з демократією), але Андрій Іванович свято переконаний, що якщо навіть вони запропонують щось дешевше, то місцевий виробник таки важливіший, ніж черговий політичний скандал. Тому що саме у нього можна вляпатися через зв'язок з їхніми компаніями, якщо хитка політична кон'юнктура у світі раптом знову зміниться.
"Свищо на Львівську міську раду більше не працює"
Також цитата для радянського плаката про неугодних, яку Андрій Іванович виголосив, коли його запитали про те, як просувається кримінальна справа колишнього директора ЛКП "Львівелектротранс", якому у травні висунули підозру у розкраданні зекономлених на електроенергії грошей.
Звичайно, зараз міри покарання куди простіші, Свищо до Сибіру не повезуть, і взагалі живий. Його лише підозрюють у розкраданні майже мільйона гривень, тримають ночами вдома до 15 вересня, і Львівелектротранс він більше не очолює. Хоча така кримінальна справа потягне нормальну кількість грошей з кишені самого Андрія Свища, добре надає у репутаційну шапку та кар'єрні перспективи, та й взагалі в Україні судова тяганина, то ще та каральна психіатрія.
"Я люблю брати людей зі середини, вони знають свою справу"
Цю агітаційну фразу про перспективи на заводі Андрій Іванович виголосив про нового в. о. директора ЛКП "Львівелектротранс", а саме головного інженера підприємства Володимира Коваліва. Люди зі середини, безперечно, кращі спеціалісти, але радянська традиція не дає таки забути про те, що спеціалісти своєї справи також можуть зрадити якось.
Піар міського голови Львова Андрія Івановича Садового в оновленому трамвайному депо на Промисловій – це ще один спосіб неповаги до львів'ян, який недооцінює їхню здатність до аналізу, оскільки спритно лише намагається закинути в колективну пам'ять свої крилаті фрази.
Ремонт ремонтом, але до планів п'ятирічки Андрій Іванович таки не дотягує. Якщо уявити протяжність усього часу відновлення, то маленькі львів'яни вже пішли у другий клас та отримують оцінки. Трамвайне депо, яке сконструювали у 1908 році, закрили на ремонт у 2013 році, і за результатами міжнародного тендеру процес ремонту затягнувся аж до 15 червня 2020 року, коли ЛКП "Львівелектротранс" підписало контракт на реконструкцію трамвайного депо з львівською компанією ПП "BIP-Західбуд" та у темпі вальсу за рік організували ремонт за 2,8 млн євро коштом ЄБРР.
Тож описуючи те, у яку ж каденцію Садового депо на Промисловій відновили, то не варто також забувати й про те, що у його ж каденцію воно і загнулося. А надана електоратом ще одна можливість говорити журналістам на камеру, наче Конфуцій на пагорбі Ні, свої крилаті настанови про те, що недоліки – це наші переваги, свідчить лише про те, що у Львові утворилася матриця, окремий часопростір, де одна людина має значно більше часу, ніж виділили усім іншим.
