Пісні фронту 2023 (# 74)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з Росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики.

Рекламний трек з елементами неошароварних натяків та бляклих кліше за мотивами гурту Kazka. Цих людей не змінить навіть війна.

Кітчевий романс від допотопних артистів відразу зазіхає на якусь пародію збоку. Загублений трек до фільму студії Довженка про трудові будні радянської України.

Псевдобанґер від ТНМК з утопічними ідеями альони альони та недорепером Ярмаком, який ще й профанує святу пам'ять про Біґґі та Тупака своїм жахливим речитативом.

Після різдвяного кітчу у фільмі Щедрик львівська виконавиця Муха продовжує давати Квіту Цісик у піднесеній вакарчукесці про щось велике.

З таким голосом варто співати щось більше адекватне за межами неошароварного примітиву. Jerry Heil має десь тихенько плакати.

Спадкові вакарчукісти в дуеті з Огнєвіч дарують країні нудний попсарок з дзвонами, де лише бракує вокалістки гурту Lama. Нащо ж так знову мучити Шарлін Спітері.

Базарне гоп ца-ца для олдових поціновувачів весільного кітчу та шалашного трешу перекочувало на пляж, щоб втопити у водах Дніпра Олега Винника та Стаса Міхайлава.

Тіна Кароль так нічого і не зрозуміла за два роки війни. Вона й досі розвівається білим пляттячком на довоєнному даху десь на Хрещатику. Інкубаторна посестра Лободи.

Львівські халтурники Nazva разом з бандуристкою Krutь у наївній забаві про далеких для них трикстерів з паразитним косом під Веса Андерсона та Галаневича. Дай, Боже, нашим теляткам вовка з'їсти.

Фронтменка гурту Go_A з сеансом карпатської псевдомістики до прісного фільму про Довбуша з особливо нездарним саундтреком.