Антипович та втома від війни

Два повних роки війни. Чи наростає в українському суспільстві втома від війни та що з цим робити?

Про це говоримо з керівником Соціологічної групи "Рейтинг" Олексієм Антиповичем.

Володимир Зеленський оголосив офіційну цифру українських страт – 31 000 загиблих від початку війни. Навколо цієї цифри були гострі суперечки, зокрема  політик та військовий Юрій Луценко заявив, що оголошення втрат стимулює українців врешті взятись за зброю. На вашу думку, чи це дійсно так або навпаки, все більше українців ухилятимуся від мобілізації?

Ніяк не вплине, оскільки у кожного другого українця є близька людина, яка перебуває на фронті. Відповідно інформацію про те, що там діється, вони так чи інакше отримують з першоджерел. Тому українець хотів би отримати офіційну інформацію про втрати, однак її оприлюднення ніяк не вплине на ставлення до мобілізації. Так чи інакше війна у нас вже два роки. Ми два роки спілкуємось з тими, хто на війні, і знаємо про всі успіхи та невдачі.

Інший момент – величезна недовіра до оприлюдненої цифри втрат.  Люди були налаштовані на суттєво більші втрати?

Кожен має своє уявлення про події та може поставитись з недовірою до будь-якої офіційної інформації. Однак це суб'єктивна думка кожного, говорити про якийсь тренд не доводиться. Стосовно недовіри до влади, то будь-яка офіційна інформація достатньо скептично чи прискіпливо сприймається українцями. Влада у нас попри війну все одно оцінюється достатньо критично.

Ми довіряємо президенту, ми довіряли Залужному, але ми можемо не довіряти всьому, що відбувається в державі та будь-яким офіційним заявам. Адже окрім реальних втрат є ще питання пропаганди. І українець це відчуває: довіра до телемарафону не більша, ніж до телеграм-каналів. Велике питання до самих телеграм-каналів. Щодо телемарафону, то там принаймні зрозуміло, хто веде через нього державну політику. Натомість телеграм-канали ведуть ту інформаційну політику, яку вважають за потрібне. Однак довіряти анонімним телеграм-каналам українці схильні більше.

Чим ви пояснюєте довіру до телеграм-каналів?

Його роль у швидкості подання інформації. Якби ми проаналізували спосіб читання телеграм-каналів, то ми б побачили, що ті заголовки та перші речення, це і є ті новини, які отримують українці. Адже заглиблюватись у середину повідомлення, що там написано, люди це роблять лише з одиничними історіями, а також тільки там, де щось їх зачепило. Загалом це лише перегляд заголовків, а тому важко сказати, що Телеграм – це джерело інформації.

Українець, який перевантажений цими новинами, який протягом двох років збільшив і коло свого спілкування, і кількість інформаційних джерел, насправді перевантажений цією інформацією. Крім того, вона має тривожний характер. Тому говорити, що він заглиблюється в новини не доводиться – це просто перегляд заголовків. Тому Телеграм є найкращою альтернативою.

Ви у лютому робили заміри настроїв українців. Чи можна сказати, що настрої "війна триватиме 2-3 тижні" вже відходять, натомість починає домінувати сприйняття війни як марафону?

Вже відійшли, передусім тому, що вже треба говорити 2-3 роки. А протверезіння проходить від того, що ми не звільнили нашу територію. Це була не віра, що так станеться, а бажання. Це був психологічний захист для українця і це дуже добре. З червня 2022 року настрій "2-3 тижні" почав зменшуватись. Потім ми фіксували очікування українців закінчення війни тривалістю кілька місяців, потім – пів року – рік, потім – рік, тепер – понад рік.

Далі не хочеться припускати, що доведеться ставити рік – два – три – п'ять, але така оцінка є сьогодні. 40% українців кажуть, що війна закінчиться за рік. Звичайно, немає явних успіхів на фронті, а відтак ми розуміємо, що ми не можемо закінчити війну, допоки ми не звільнимо територію. З іншого боку, немає яскравої міжнародної підтримки, достатньої щодо зброї, щоб ми могли закінчити війну. Це сприяє більш тверезій оцінці тривалості війни.

Чи Зеленський залишиться легітимним президентом для українців після 20 травня,  коли спливе термін його перебування на цій посаді? Адже популярність та довіра до влади, зокрема й до президента, падає, а виборів не передбачається до завершення воєнного стану?

Про наростання втоми. У мирний час, через пів року частина громадян вже казала зазвичай, що вони підтримують перевибори. То я припускаю, що це не так втома, а вияв певної недовіри. Коли певний лідер перебуває при владі, за певний час приходить розуміння його недосконалості, що від його роботи життя звичайного українця не змінилось на краще. Це все було традиційним для суспільства у мирний час. Однак в умовах війни, що таке втома від війни, від президента Зеленського? Ми у війні, і тут нічого скаржитись.

Зеленський має довіру. Хоча після відставки Залужного вона зменшилась, однак все одно переважає. Більшість українців – 60-70% довіряє Володимиру Зеленському. Чи це говорить про певну втому від Зеленського? У певних верствах населення – так, однак він все одно залишається лідером. Щодо самих виборів та легітимності, якщо їх не буде. Українці не підтримують жодних виборів зараз. Ці показники є зафіксовані та оприлюднені – близько 60% не підтримують проведення виборів. Є частина виборців – від чверті до третини, які підтримують вибори чи то президента, чи ВРУ, чи місцевих рад. Проте тоді треба поставити питання: а які переваги та недоліки виборів. І українець знає одну перевагу від того, щоб не провести виборів – це економія коштів.

Водночас українець мало задумується над тим, як проводити вибори. Якщо ще про це поговорити, то виявиться, що українець буде взагалі проти виборів. Яким чином можна відкрити дільниці, якщо в день виборів у них може щось прилетіти? Це технічно складно. А далі я вже мовчу про участь військовослужбовців, які перебувають на фронті, біженців, які перебувають за кордоном. Ми можемо провести вибори, але потім довго розповідатимемо один одному наскільки вони легітимні. Проте якби в нас відбулись вибори, то українець з великим задоволенням піде на них, адже українець спраглий до них, сказати своє "фе" владі або, навпаки, підтримати її.

Розмовляв Олександр Сирцов, Канал свіжої історії. Відеоверсія інтерв'ю: