Без каналізації немає цивілізації

Саме такої думки, наприклад, дотримується депутат Львівської міськради Юрій Кужелюк. «Сморід у Львові є виною пивних заводів, м'ясокомбінатів, жиркомбінату та підприємства «Ензим», бо саме відходи цих об'єктів промисловості, в технологію яких входить бродіння, створюють запах, на який нарікають жителі міста Львова. Підприємство «Ензим» є одним з найбільших у Львові. Його очисні споруди не справляються з об'ємом відходів, які треба очистити. Тому підприємство переважно вночі та святкові дні залпом скидає відходи в каналізацію. Оскільки немає гідрозатворів в люках, то весь сморід проникає назовні. Шкідливі стоки з Ензиму є дуже агресивними. Потрапляючи в очисні споруди міста, вони руйнують труби та бактерії, які очищають воду», - розповів він кореспонденту «Варіантів».

Побутує також думка, що сморід є наслідком поганої роботи застарілої системи каналізації. І не безпідставно, бо на сьогодні у Львові неканалізованими залишаються 9 районів, які включають 114 вулиць. Це - 3183 будинки, у яких проживає 13 864 мешканців. Із 69,2 км колекторів 20,8 км (5,2%), переважно в центральній частині міста, фізично зношені і потребують реконструкції або заміни. Каналізаційна система Львова – загальносплавна і через відсутність гідравлічних затворів на дощовій каналізації сморід крізь дощоприймачі піднімається у повітря.

Проте, катастрофічна ситуація з каналізацією все-таки зрушила з місця.

Львів має програму модернізації каналізаційної системи

Виконком Львівської міськради 8 червня затвердив програму модернізації каналізаційної системи міста Львова на 2012-2015 роки. Отож після її затвердження на сесії міськради, що може статися ще до кінця липня, вона вступить в дію і почне реалізуватися.
Програма має на меті поліпшити екологічний стан міста, підвищити ефективність очищення стічних вод та каналізаційних очисних споруд міста та підвищити надійність експлуатації існуючих об'єктів каналізаційного господарства.

Загальна вартість заходів програми становить 1 003 697,9 тис. грн. Такі кошти мала б виділити Львівська міськрада та державний бюджет України.
Програма серед іншого передбачає реконструкцію каналізаційних колекторів на вул. Кукурудзяній, вул. Стрийській, завершення будівництва колекторів на вул. Польовій – вул. Старознесеньській, вул. Земельній, реконструкцію каналізаційної насосної станції та каналізаційних мереж у Брюховичах, реконструкцію насосної станції «Холодновідка» у Львові, станції «Рясне-2», реконструкцію очисних споруд на вул. Пластовій, реконструкцію аеротенків-освітлювачів, будівництво метантенків, станції зливу стоків, будівництво каналізаційного колектора р. Зубра, капітальний ремонт каналізаційної мережі на вул. О.Степанівни, реконструкцію каналізаційних мереж на вул. Тракт Глинянський, на просп. Червоної Калини, реконструкція каналізаційного колектора на вул. Рахівській – вул. М.Колодзінського.

Результатом реалізації програми мало б стати стовідсоткове каналізування міста Львова, покращення екологічної ситуації в місті, підвищення надійності експлуатації існуючих колекторів, каналізаційних очисних станцій, очисних споруд та міських мереж, зменшення споживання електроносіїв на об'єктах каналізаційного господарства, налагодження виробництва власної теплової та електричної енергії для її використання в технологічних процесах, зменшення витрат на ремонтно-експлуатаційні роботи, підвищення контролю за скидами від підприємств-забруднювачів.

Наскільки реально виконати програму і що вона дасть Львову

Один з розробників програми, депутат львівської міськради Юрій Кужелюк вважає, що реалізувати її за три роки не вдасться, але принаймні частину - можна зробити. А коштів, про які йде мова в кошторисі, однозначно не вистарчить в зв'язку з ростом цін та появою нових пунктів в програмі в процесі її реалізації.

На цей рік для реалізації програми міський бюджет Львова виділив приблизно 10 замість 16 млн. грн., закладених в кошторисі. Ці кошти планується витратити на каналізування вулиці Голубця - 3,4 млн. грн., на каналізування Глинянського Тракту – 1,6 млн. грн., на поповнення статутного фонду «Львівводоканалу» – 2,5 млн. грн., та на проектні робити.

Основними кроками, які насамперед треба було б виконати, на думку Юрія Кужелюка, є доведення до ладу діючої каналізації, каналізування неканалізованих районів міста Львова та створення метантенків, корті могли б збирати газ, який виділяється в результаті роботи очисних споруд, та утилізувати його.

Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Володимир Олійник вважає, що якби не було програми, то не було б орієнтиру і підстав отримати кошти від бюджету міста, державного бюджету, суб'єктів підприємницької діяльності та інвесторів. Володимир Олійник погоджується з думкою Юрія Кужелюка про те, що власне підприємства є основними забруднювачами каналізаційної мережі міста і вони повинні або збудувати і довести до ладу очисні споруди на своїх територіях і таким чином зменшити навантаження на каналізаційну систему міста, або ж вкласти кошти в програму модернізації каналізаційної системи Львова.

Досвід сусідів

Проблеми з каналізуванням мають і європейські міста. Наприклад, місто Люблін у Польщі. Але уряд Польщі розробив спеціальну систему для розв'язання цієї проблеми. У 2002 року за грантові кошти Данського уряду у місті модернізували систему каналізування. Великий приплив грошей дозволяє одразу провести багато реконструкцій, що підвищує якість наданих послуг Польща входить до Євросоюзу, звідки й отримує фінансову підтримку.