Бібліотеки, які більше не відлякують людей

Сьогодні, майже будь-яку книжку можна знайти за лічені секунди за допомогою свого телефону або інших портативних девайсів із можливістю підключення до інтернету. І навіть більше, бо це можна зробити будь-коли і будь-де.

Який тоді сенс відвідувати бібліотеки? Винятком можна вважати спеціалізовані та наукові бібліотеки, які мають, унікальні фонди. Як тоді бути зі звичайними бібліотеками? Згадайте, коли ви взагалі востаннє там були? Не враховуючи користування університетськими бібліотеками, які ще досі тримаються за рахунок зручності розташування, умов та наявності спеціальної літератури.

То яким же чином виживати бібліотекам у наш час? Та чи є у них потреба взагалі?

Згідно з даними Української бібліотечної асоціації, в Україні на державному підпорядкуванні знаходиться 40 тисяч бібліотек. Відкритих для публічного відвідування менше половини – 16 тисяч. Та навіть така цифра вражає й наштовхує на думку про колосальний потенціал для розвитку.

Здавалося б, який може бути розвиток українських бібліотек? Адже ми вже давно звикли до того, що це склад книжок, які вже давно можна знайти онлайн, а також склад старих меблів, аномальної тиші, суму, літніх панянок-бібліотекарів. Який сенс тоді підтримувати фінансуванням пусті та запорошені зали? Єдиним логічним рішенням залишається шлях змін та модернізації.

Для роботи та навчання важливу роль грає місце. Декого влаштовує день-і-ніч працювати вдома, хтось цілком звик до офісів. Та світ не стоїть на місці, все більшу популярність набуває робота на відстані (за допомогою ПК).

Не бажаючи втрачати зв'язок із соціумом, такі працівники йдуть у кафе або коворкінг-центр. Мінус перших – це, подекуди, незадовільні умови, а другого – необхідність платити, часто, до речі, великі кошти. Якщо робочий клас може цілком задовольнити коворкінги, то що робити студентам, які не працюють, і яких відверто не приваблюють  радянські бібліотеки? Можливо, просто необхідно зробити їх привабливими?

На сьогоднішній день, у світі активно поширюється поняття про "третє місце". Першим ми цілком можемо назвати наш рідний дім, другим – громадські місця, як от кафе, музеї, кінотеатри, бари, арт-галереї тощо. А третім місцем називають саме бібліотеки, куди йдуть, аби попрацювати, відпочити або розважитись. Важко уявити будь-які розваги чи, тим паче, відпочинок у наших бібліотеках. Тому, на зміну їм приходять медіатеки або модернізовані бібліотеки.

Медіатеки – мультимедійні простори для роботи, де можна знайти книги, відео- та аудіозаписи, комп'ютерні презентації, різноманітні мультимедійні файли. Такого типу бібліотеки обов'язково забезпечені сучасним технічним оснащенням.

Сучасну або модернізовану бібліотеку від книгозбірень радянського типу, по факту, існуючих для звітності, а не для людей, відрізняє всього кілька речей.

1. Зовнішній вигляд

Мінімалістичний дизайн (у стилі: все чисто і охайно), який не вимагає великих коштів. Відсутність непотрібного мотлоху, пофарбовані стіни, за необхідності відремонтована підлога, якісне освітлення та металопластикові вікна, якщо таких ще немає.

Легкі сучасні меблі – дерево або метал. Велика кількість стільців, чи будь-яких інших предметів, що відповідатиме стилю бібліотеки – крісла-мішки, високі стільці, гамаки тощо.

2. Художнє оформлення. Ця частина повністю залежить від працівників закладу. Найчастіше, навіть на наявності коштів, бібліотекарі віддають стіни і стелі на поталу відвідувачам. Останні їх розмальовують, приносять плакати, книги, журнали, наліпки, створюють композиції – загалом усе, що дозволить створити комфортну і неформальну атмосферу.

Усе вищезгадане є мінімумом, необхідним для модернізації старих бібліотек. У той час як побудовані "з нуля" чи перероблені повністю приміщення вражають своїм розмахом та функціональністю.

3. Устаткування

Усі медіатеки забезпечені комп'ютерами із виходом в мережу. Наявність екрану для слайд-презентацій, мультимедійних файлів (аудіо-, відеоматеріали), а також книжок. Все ж таки це ж бібліотека.

4. Бібліотекарі

Окрема тема для роздумів. В Україні вже давно звикли, що типовий працівник бібліотеки – це жіночка років за сорок, чий образ вирізняють від тіні промені сонця, що пробиваються крізь старі портьєри й порохи у повітрі. Вона затято не звертає на тебе уваги, лише коли необхідно заповнити формуляри.

Якусь виняткову любов усі ті пані мають до маленьких дітей, в той час як до решта відвідувачів їх мало зачіпає, хіба коли натраплять на вдячного слухача, якому можна "трошки" поскаржитись на життя. А орієнтується ця статуя книжкового храму на побажання й укази адміністрації й Міністерство культури чи освіти. Що ж поробиш, така вже картина.

Та як виявилось, бібліотекар має виконувати інші функції. Він має бути менеджером свого простору. Вік співробітника ролі не грає, але тенденція така, що молоді більш активні та креативніші при виконанні своїх обов'язків. Медіатеки мають величезний потенціал, а бібліотекарі мають розуміти як його реалізувати та створити усі умови для якісного навчального та культурно-розважального процесу.

Сьогодні це не тільки людина, яка веде книжковий облік, а професіонал, що має надавати послуги, реагувати на запити користувачів, створюючи цим додану цінність. На жаль, багато хто не розуміє сучасних тенденцій та потреб соціуму.

Такі робітники мають або адаптуватися до нових умов, відслідковувати динаміку змін у своїй галузі або покинути новітній культурно-інформаційний простір.

5. Користувачі

Медіатеки представляють собою соціальну установу, що приваблює та є доступною для усіх верств населення будь-якого віку та будь-якого соціального спрямування. Це може бути і школяр, і пенсіонер, і студент, і рядовий працівник.

6. Можливості

Медіатека – є мультифункціональним центром надання послуг. В першу чергу це просторі приміщення, які доступні для проведення організаційних та міжособистісних зустрічей, обговорень, перегляду кінофільмів, проведення виставок, тренінгів, семінарів, різноманітних курсів. На базі сучасних бібліотек діють усі можливі клуби за інтересами (мовні, літературні, кіноклуби тощо). Обов'язковим є наявність комп'ютерів з виходом в інтернет до яких має доступ кожен бажаючий.

Одією з найбільших переваг є те, що медіатеки залишаються безкоштовними, оскільки працюють за принципом звичайних бібліотек.

У більшості людей в Україні склалося хибне враження щодо призначення бібліотек. Подібне уявлення поширене через єдино наявний приклад радянського типу. У західних країнах медіатеки асоціюються із простором для розвитку, об'єднання людей, платформою для започаткування та презентації проектів.

Це місце, де початківці своєї справи можуть представити свої роботи. До речі, саме  медіатеки є більш привабливими для мистецьких зустрічей. Важко собі уявити відомого режисера чи письменника за затишною розмовою у старих порохуватих приміщеннях з нависаючою літньою бібліотекаркою.

Абсолютна вседоступність для усіх прошарків суспільства та можливість реалізації будь-яких задумів – ось, що є основою цих навчально-культурних просторів. Перевагою вважається і налаштований до співпраці персонал, залучена аудиторія та технічне оснащення, а також реклама. Медіатеки наслідують сучасні тенденції, усі вони мають сторінки у соціальних мережах.

Модернізовані бібліотеки надають не тільки послуги як інформаційно-освітній центр, але й виконують виховну функцію. Тут кожен, незалежно від віку, може знайти для себе щось цікаве. Наприклад, пенсіонери мають можливість навчитися комп'ютерній грамотності, освоїти сучасні технології. Школярі можуть брати участь у різноманітних подіях, бути частиною культурної та освіченої громади.

Це також стосується дітей з малозабезпечених сімей. Замість того, аби проводити свій час на вулицях, набираючись негативного досвіду, у медіатеках діти мають можливість соціалізуватися, отримувати нові знання, консультуватися з професіоналами та, в цілому, знаходитися "під наглядом" та позитивним впливом компетентних працівників соціосфери.

За статистикою наявність сучасної бібліотеки зменшує негативні прояви у суспільстві. Це я можу підтвердити із власних спостережень, оскільки вже не перший рік активно користуюся послугами медіатеки. Для себе я виділила декілька категорій відвідувачів. Зрозуміло, що тут присутня молодь та соціально активні містяни, а також митці, які знаходять такий простір комфортним для своєї роботи та спілкування.

Та найбільш активними відвідувачами я би відзначила пенсіонерів та людей без постійного місця проживання та можливостей для фінансового заробітку. Пенсіонери мають можливість скористатися ПК з інтернетом за відсутності такого вдома. Зазвичай вони шукають необхідну їм інформацію або переглядають серіали.

Тим самим займаються і безпритульні, у бібліотеках вони мають змогу забути про рутинне вуличне життя. Мирно та щасливо просижуючи день-за-днем за комп'ютерами у пошуках цікавого їм контенту. У щоденному спілкуванні та користуванні широким спектром послуг люди почувають себе залученими до соціуму.

Робота та необхідність існування сучасних бібліотек є відображенням стану суспільства і реакцією на його нові запити. Вже не перший рік Україна входить в десятку країн з найвищим рівнем піратства. Ми звикли дивитися фільми безкоштовно онлайн чи скачувати їх, теж саме стосується і книг, музики, ігор та програмного забезпечення.

У нас немає культури оплати за інтелектуальний продукт, понад те, для більшості є сюрпризом, що за перегляд фільмів чи скачування музики потрібно платити. Навіть за наявності такого бажання, більшість українців просто не мають фінансової можливості на придбання такого продукту. У західному світі, медіатеки наповнюють свої архіви різноманітними мультимедійними файлам, відкриваючи до них доступ користувачам бібліотеки. Враховуючи тенденції до боротьби з інтернет-піратством та рівень зарплат українців – медіатеки можуть стати повноцінною альтернативою піратству, де є можливість безкоштовно переглянути фільм, послухати музику тощо.

Бібліотеки мають розвиватися у наступних трьох напрямках. По-перше, наявність та доступ до ресурсів: книги, музика, фільми тощо, а також до техніки, наприклад, змога попрацювати за комп'ютерами. По-друге, надання різноманітних послуг – це має бути консультацій центр, з можливістю використовувати приміщення для проведення різноманітних заходів. По-третє, створення комфортних умов для праці – від сучасного ремонту до професійних та активних бібліотекарів.

Також, медіатека має функціонувати як освітня установа: бути майданчиком для лекцій, курсів, семінарів чи платформою для реалізації особи чи презентації її продукту, а також може проводити виховання з ідеологічним та культурним спрямуванням. Це може стосуватись як національного характеру, так і особистісного розвитку, підвищення грамотності у різних сферах (наприклад, культури у побутову житті, як от економія ресурсів світла чи води, сортування сміття як необхідність для збереження природи тощо).

До прикладу, керівники польського Інституту книги співпрацюють із владою, надають їй консультації. Врешті саме працівники медіатек, які активно контактують із відвідувачами добре орієнтуються у настроях мешканців, які є ще й виборцями.

Чудовим прикладом реалізації перерахованих вище функцій може служити Арцизька районна бібліотека у місті Арциз, Одеської області. Вона з'явилася за допомогою проекту "Вільна освіта", що спрямований на створення центрів самоосвіти. Тут проходять тренінги, семінари, курси, працюють різноманітні клуби. Сформована стратегія розвитку культурно-навчального простору.

Однак головна функція цієї установи полягає у формуванні суспільного об'єднання. В Арцизі, як і в більшості обласних міст України з нечисленним населення дуже низька культурна організованість. За відсутності достатнього державного фінансування, на базі шкіл немає можливості створити клуби чи секції, в наслідок чого більшість школярів займають себе речами, які й близько не несуть освітньої чи мінімально виховної функції.

До того ж, через низьку зайнятість у маленьких містах, для більшості населення, по факту, не існує альтернативи для реалізації себе. Це типова ситуація для областей України, коли люди мало того, що не мають роботи, так ще й не мають шляхів та можливостей для саморозвитку через нерозвиненість міста.

Медіатеки самі займаються пошуком джерел фінансування. Чим істотно відрізняють від шкіл, що сидять на державній голці і традиційно скаржаться на недостачу коштів. За рахунок того, що медіатеки самодостатні, вони позбавлені від залежності від держави та є більш мобільними за школи (хоча знаходяться в одній сфері діяльності).

На сьогодні Арцизька районна бібліотека є інтелектуальним центром міста, де проводяться семінари, безкоштовні заняття через Скайп з англійської мови, створена творча майстерня для людей, які бажають розвивати креативність, відкритий власний спортивний майданчик, а також клуби програмування та кіноклуб.

На базі центральної бібліотеки в Арцизі існує проект "Вернісаж бібліотеки". Це художня галерея, де проводяться зустрічі із молодими художниками, які мають змогу демонструвати свої твори мистецтва, рекламувати себе та, навіть, продавати свої роботи.

Така різноманітність діяльності та активність і небайдужість персоналу отримала очікуваний резонанс. Відвідувачі не тільки беруть участь у запропонованих заходах, але й ініціює проекти сама. Дирекція бібліотеки досягла бажаного, створивши інтелектуально-освітній центр міста. А також, розвинула якісно новий рівень надання послуг для інтелектуальної та творчої реалізації жителів міста.

На сьогоднішній день медіатека – це органічне поєднання мультисервісну та мультиресурсу якісно новий інформаційно-культурний простір, що відповідає сучасним тенденціям.

Восени 2014 року у місті Львів свої двері відчинила Перша львівська медіатека. Це сучасний мультимедійний центр у поєднанні із книжковим фондом Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки, доступний для усіх охочих. Вона функціонує у кращих традиціях сучасних бібліотек, надаючи платформу для спілкування, роботи та відпочинку усім бажаючим. Наразі у "Медіатеки на Мулярській" є три приміщення – медіа хол для масових заходів, гравіта – менша кімната для проведення невеликих зібрань, курсів чи клубів, а також кіноклуб, там демонструється кіно, проводяться лекції.

Тут ви можете стати учасником літературних читань, прослухати лекції про кіно, надання першої медичної допомоги, зробити виставку своїх робіт, організувати зустріч за інтересами, зайнятись йогою на вихідних, дізнатися про актуальні події у Львові від дружелюбно налаштованих працівників та просто знайти співрозмовників та однодумців.

Одним з цікавих прикладків є медіатека у Вроцлаві. Власне, саме з цього закладу брала приклад для створення Львівська медіатека. Характерною особливістю є її сучасний дизайн.

Іншим приклад оригінального дизайну є бібліотека в Тбілісі, яка органічно вписується у міський ландшафт парку Вака.

Що стосується фінансування, то медіатеки залишаються громадськими місцями. За відсутності необхідних в повному обсязі державних субсидій, залучаються кошти благодійних організацій, благодійних внесків, приватних підприємців, грантів тощо.

Наприклад, створення Першої львівської медіатеки стало можливим за допомогою Львівської міської ради – яка виділила 450 тис. грн., а також за кошти німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ і програми "Бібліоміст".

Перевагою бібліотек є те, що вони абсолютно безкоштовні для користування. Та подеколи існує система платних абонементів, наприклад, коли відвідувач бажає взяти примірник книги чи музичний диск додому.

Наприклад, у Мюнхенській бібліотеці річний абонемент коштує 20 євро. Завдяки цьому за рік вона заробила 3 мільйони євро. Власне, платні абонементи є гарантією додаткового фінансування. Одним з найсуттєвіших факторів полягає у розумінні, що бібліотеки існують за гроші громадян – податки й благодійні внески – для реалізації наших потреб і запитів.

Бібліотека – це сучасний інтелектуальний, культурний та дозвіллєвий центр надання  послуг. Оскільки відвідування бібліотек є безкоштовним, то вона має потенціал збирати людей будь-якого віку усіх прошарків населення. Це місце, де можна у комфортних працювати й відпочивати умовах. Вони створюються за відсутності радянського духу з усім його поганим опаленням, незручним інвентарем, відсутністю мережі Wi-Fi та інтернет-підключення загалом, зі забороною приносити із собою їжу та напої, а також створювати будь-який шум.