Людмила Білека: Вчасно надана допомога рятує життя

Київська волонтерка Людмила Білека навчає людей надавати першу домедичну допомогу і не губитися у складних ситуаціях.

Найбільше її вражає, що багато людей не вірять в те, що можна робити добрі справи просто так, без будь-якої вигоди для себе, а найбільшим своїм досягненням вважає своїх учнів, які продовжують рятувати життя у різних куточках нашої країни.

Волонтерська діяльність Людмили Білеки почалася взимку 2014 року у Києві під час Революції Гідності. Там, незважаючи на думки деяких людей, наражаючись на небезпеку, вона почала допомагати людям. Робила те, що вміла найкраще – надавала медичну допомогу. Під час трагічних подій на Майдані Людмила усвідомила, наскільки цінними є медичні знання для кожної людини, адже часто виникають ситуації, коли медиків поряд немає, а допомогу потрібно надавати негайно.

Коли почалася війна на Сході України, Людмила, медична сестра за фахом, пройшовши декілька вишколів з тактичної медицини, поїхала працювати парамедиком у бригаді медичної евакуації. Працювати доводилось і поблизу Донецького аеропорту, за який ще тривали бої, і на луганському напрямку, під час виходу з Дебальцевого. Водночас вона старалась навчити якомога більше бійців у зоні АТО рятувати своє життя і життя побратимів, оскільки бачила і розуміла, що цих знань вони не мають. Першими її учнями були мобілізовані солдати і військові медики, яких навчали просто на бойових позиціях, бо саме вони найбільше ризикували отримати поранення.

Потім, коли настало перемир'я, Людмила з командою інструкторів, з якими працювала на фронті, почала активно навчати новобранців на полігонах, чинних військових, резервістів, членів територіальної оборони, студентів медичних вишів, військових лікарів, волонтерів, журналістів.

Багато людей, за словами волонтерки, сприймають медичні знання як щось табуйоване, із серії "не говори поганого, бо ще з тобою станеться", і шкодує, що таке ставлення відбирає в когось шанс вижити. Людмила з друзями намагаються потроху "лупати сю скалу", бо коли з тобою, чи з кимось із твоїх близьких щось трапиться, без вчасно наданої першої допомоги часто неможливо вижити.

Зараз у її інструкторській групі "Тассat" п'ятеро фахівців, і ще близько десятка людей з ними співпрацюють, оскільки досі є чинними військовослужбовцями. Серед інструкторів є не лише медики, але й люди абсолютно різних професій – від ІТ-шника до художника. Сьогодні волонтерський проект є основною роботою Людмили. Усі сили і засоби вона спрямовує на його розвиток.

Волонтерська діяльність Людмили стимулювала її професійний розвиток, вселила віру в себе, свої можливості. Відхід від звичного радянського уявлення про медичну допомогу був великим кроком для волонтерки. Завдяки цьому вона довідалася про міжнародні медичні протоколи надання допомоги, якими в нас мало користуються, ефективні навчальні методики, які варто впроваджувати в Україні.

Людмила прийшла на проект "Яскрава ідея в її руках", щоб навчитися складати бізнес-плани, оскільки це дуже важливо для розвитку проекту. Коли вони з колегою повернулися з війни, багато організацій почали запрошувати їх проводити тренінги. Тоді саме почалась реформа поліції і прийняли закон про невідкладну допомогу, в якому зазначалося, що поліцейські мають вміти надавати допомогу, правильно викликати швидку, а от інструкторів, які б навчали цьому, практично не було.

Людмила з колегами об'їздила тоді майже всю країну і саме тоді зрозуміла, що за їхні знання і вміння їм готові платити. Тоді ж у неї з'явилася думка про те, що вони можуть самі себе забезпечувати і не просити кошти для роботи і проведення тренінгів.

Волонтери почали займатися комплектацією аптечок, створили інтернет-магазин, в якому продають оснащення для домедичної допомоги, проводять платні медичні курси на різну тематику: контроль кровотеч, базова підтримка життя, допомога дітям, допомога при невідкладних станах, допомога при ДТП та нещасних випадках, масова травма, а також тактичні курси для військових.

Людмила з друзями мріють створити інклюзивний тренінговий центр, хочуть завершити виготовлення лінійки наборів для домедичної допомоги, які формують за основними сферами використання (для офісу, спорту, автомобільні, військові, тактичні, повсякденні), а також наборів для професійних парамедиків, що полегшить їхню щоденну роботу (набір для фіксації переломів, для внутрішньовенного доступу та інших маніпуляцій).

"Ми хочемо зробити світ безпечнішим, щоб і самим почуватися комфортніше. Я, виходячи на вулицю, хочу знати, що в натовпі є хоча б одна людина, яка зможе допомогти, коли раптом мені стане зле або я потраплю, наприклад, у ДТП чи в якусь іншу ситуацію. Я впевнена, що цього хоче кожен з нас. Швидка допомога їде в середньому 10 хвилин, а якщо в людини зупинка серця – вона до цього часу помре, оскільки мозок без кисню стільки не протягне, і ніякі лікарі вже не врятують. І таких ситуацій безліч", – розповідає волонтерка.

Нещодавно Людмила з колегами вирішили адаптувати свої навчальні програми до потреб людей з обмеженими можливостями, але для розробки таких програм і посібників потрібні кошти, які волонтери зараз вчаться заробляти і правильно розподіляти.

Репортаж створено в рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.

Світлана і тисячі її волонтерів

"Особливий дотик" волонтерки з Кривого Рогу

Рецепт успіху від черкаської волонтерки

Гендерно-чутлива модель автошколи від луцької волонтерки

Інтелектуальне волонтерство студентки Могилянки

Світлана Альошина вчить дітей творити добро