Петро Адамик: Нові зміни забезпечать розвиток Львівської громади

Львівська міська рада ухвалила на своїй сесії декілька рішень, які викликали неоднозначну реакцію поміж експертів та громадськості. Йдеться про зміну структури виконавчих органів, скорочення кількості заступників міського голови та працівників міськради, і, звісно, про формування виконкому Львівської міської ради.

Варіанти попросили голову найбільшої фракції Європейська Солідарність Петра Адамика пояснити, які ж наслідки матимуть для громади Львова ці рішення.

Якою є мета змін в організації  роботи Львівської міської ради?

Розпочну з того, що зміни в організації роботи Львівської міськради зумовлені об'єктивними причинами, які не залежать ні від депутатів, ні від міського голови, а продиктовані реформою децентралізації. Ця каденція міськради є першою для Львівської тергромади, тобто діяльність влади міста повинна трансформуватися так, щоб повністю забезпечити розвиток новоутвореної громади. Саме за ініціативи фракції Європейська Солідарність до складу виконкому увійшов представник  Винниківської громади. Для нас це було принциповим кроком.

Депутати Європейської Солідарності під час розгляду бюджетних питань послідовно відстоювали інтереси приєднаних громад. У структурі виконавчих органів Львівської міськради створили департамент, який  займатиметься розвитком нових територій. Сподіваюсь, що до кінця лютого Верховна Рада України ухвалить рішення, які дозволять сформувати старостинські округи та призначити старост, а отже з'являться додаткові дієві механізми обміну інформацією та реагування депутатського корпусу й виконавчої влади на проблеми приєднаних громад.

Розширення складу і території громади є доброю підставою для збільшення кількості працівників виконавчих органів, а депутати навпаки скоротили кількість заступників та зменшили штат працівників?

Оптимізувати кількість заступників міського голови та працівників нам вдалося завдяки тому, що нова структура виконавчих органів є більш стрункою, вона відповідає реальним завданням, які сьогодні стоять перед владою міста. Організаційні зміни в роботі підрозділів Львівської міської ради, які ініціювали депутати, скеровані на розвиток Львівської ТГ.

Нагадаю, що депутатська більшість у Меморандумі про співпрацю чітко окреслила  завдання та цілі діяльності. Це розв'язання транспортної проблеми, проведення повного аудиту міської господарки, прийняття програми реструктуризації боргів, розвиток виробничого потенціалу, затвердження нового Генерального плану, наведення ладу в будівництві, розбудова соціальної інфраструктури,  розширення програми будівництва житла для ветеранів АТО/ООС, родин загиблих Героїв, впровадження регіональних медичних програм, розвиток міжнародної співпраці та української культури. Це і є наша програма-максимум, яку ми прагнемо втілити за п'ять років.

Депутати ретельно вивчають бюджетні питання та опрацьовують всі програми. Ми внесли зміни до регламенту та збалансували структуру виконавчих органів Львівської міськради для того, щоб їхня робота була чіткою і злагодженою, а потреби всіх членів громади задовільнялися якісно та вчасно.

Зміни до структури, які запропонували депутатами, передусім стосувалися підрозділів, які підпорядковані першому заступнику міського голови?

Структуру виконавчих органів на розгляд і затвердження депутатів пропонує міський голова. В проєкті, який ми отримали, помітною була диспропорція, викликана, ймовірно, його бажанням зберегти за Андрієм Москаленком керівництво відділами, що раніше підпорядковувалися йому як заступнику з питань розвитку, оскільки зараз його вже призначили першим заступником- заступником з питань економічного розвитку.

Це призвело до того, що, по-перше, в новій структурі перший заступник отримав колосальне навантаження, а по-друге, окрім економічного блоку, який для нього є основним, він також керував би управліннями культури, архітектури, охорони історичної спадщини, молодіжної політики тощо. Тобто проєкт структури в цій частині чітко зробили під конкретну людину, а не під завдання, які повинен вирішувати економічний напрямок управління. Депутати запропонували виправити диспропорцію, і це дозволить Москаленкові повністю зосередитися на фінансово-економічних питаннях.

Окрім того, депутати наполягли на тому, щоб заступника міського голови-омбудсмена звільнити від участі в управлінні підрозділами Львівської міськради, тому що він згідно зі своїм статусом має бути рівновіддаленим від всіх сторін потенційних конфліктів.

Однак ми не змогли закріпити зміну назви департаменту з питань агломерації, оскільки цей термін законодавчо ще не визначений, і тому фактично вводить громадян в оману. Правильною назвою мав би бути "Департамент розвитку приєднаних територій". Також для нас було важливо чітко визначити термін діяльності цього департаменту – рік, а вже після цього всі території Львова мали б розвиватися в єдиному ритмі. В будь-якому випадку, структура є живим організмом і за необхідності в неї можна вносити зміни. Важливо, щоб вони скеровувались на розвиток.

Експерти стверджують, що зміни у Львівській міськраді призвели до перерозподілу впливів на користь депутатів?

Я не погоджуюсь з подібною оцінкою. Ці зміни не обмежують повноваження виконавчої гілки влади. Їхню суть я б окреслив як повернення депутатам Львівської міської ради активної позиції  та контролюючих функцій, які були в них відібрали під час попередніх каденцій. І це була третя важлива наша мета. Втім її досягнення стосується роботи не лише виконавчих органів, але й депутатського корпусу.

Нагадаю, що контроль за роботою виконавчих структур – це прямий обов'язок і функція депутатів. Він повинен здійснюватися постійно та якісно. На жаль, в останні роки депутатів позбавили більшості ефективних інструментів контролю і це, як нескладно помітити, негативно вплинуло на якість роботи виконавчої влади. Однак проблему депутатського контролю не варто зводити лише до організаційних змін. Має бути вибудована чітка та прозора система контролю. І ми над цим важливим питанням вже працюємо.

Ви маєте на увазі відділ аудиту, який створили в департаменті під керівництвом секретаря Львівської міськради?

Я особливо сподіваюсь на роботу цього відділу під час контролю за використанням коштів міського бюджету. Перед депутатами натомість стоїть інший важливий виклик – ухвалити Стратегію розвитку Львівської тергромади та розпочати розробляти на її базі новий Генплан.  Ми також повинні розробити стратегії розвитку для всіх основних галузей, де міська рада відповідає за життя громади. Без цих документів розвиток Львівської ТГ буде несистемним і неефективним, ми не зможемо виокремити пріоритети громади, а депутати не зможуть проконтролювати роботу виконавчої влади та використання бюджетних коштів.

Саме з цією проблемою ми мали справу під час формування програм та видатків бюджету на 2021 рік. Потреб в організацій та установ чимало, а чіткого розуміння у виконавчих органів, що потрібно профінансувати насамперед і який це дасть ефект, не було. Інколи було таке відчуття, що чіткі критерії відбору підмінялися близькістю виконавців до керівництва міста.

Як бути зі стратегіями розвитку, наприклад, культури, які вже затвердила міськрада, і термін їхньої дії ще не закінчився?

Їх варто переглянути під кутом входження до складу Львова нових територій та громад, а також, ймовірно, визначення актуальних завдань і пріоритетів. Це також стосується й стратегії розвитку культури. Розвиток культури у Львові фінансується в обсязі двох відсотків бюджету Львова. І це, як запевняють фахівці, добрий показник серед міст України. А ми, депутати, розуміємо, що збільшити видатки на це найближчим часом, в умовах економічної кризи, буде важко. Однак чи варто за таких умов пріоритетно скеровувати кошти громади на розвиток модних культурних індустрій?

На мою думку, варто активніше дбати про збереження історико-культурних пам'яток. У Львові роками влада міста ігнорує класичні музеї та театри, і це попри те, що вони входять до переліку найдавніших та найкращих культурних установ України. Є чимало відомих митців і творчих колективів, які не можуть достукатись до влади зі своїми ідеями та напрацюваннями. Інший аспект цієї проблеми – значну частину львів'ян передусім пенсіонерів та дітей, сьогодні позбавили доступу до культурних установ через їхню надмірну комерціалізацію. Саме тому важливою функцією та завдання місцевої влади має стати забезпечення безперешкодного доступу всіх мешканців міста до культурних цінностей львівської громади.

За ініціативи Європейської Солідарності Львівська міська рада звернулась до центральної влади щодо вакцинації від коронавірусу?

Депутати попросили відповідальних осіб в Києві та Львові проінформувати нашу громаду про хід підготовки до вакцинації. Наше звернення було дієвим, адже обласна державна влада опублікувала інформацію про категорії осіб, яких провакцинують першими, про те, як складаються списки, а також і кількість фахівців, які проводитимуть вакцинування. Європейська Солідарність контролює це питання, оскільки ми чудово розуміємо, що для перемоги над пандемією потрібно ще чимало зробити.

Над чим зараз працюють депутати під час підготовки до пленарного засідання 25 лютого?

Виокремлю питання, які потребують виваженого рішення.  Перше – це підготовка проєкту рішення про розмежування повноважень між підрозділами виконавчої влади. Знову ж таки, наголошую на тому, що нашою метою є вироблення чітких параметрів, які визначатимуть зону відповідальності кожного підрозділу, а саме так ми й знатимемо критерії оцінки ефективність їхньої роботи. Наступне – триває робота над бюджетом розвитку, але зараз важко сказати, чи вдасться його підготувати до ухвалення 25 лютого. Головною проблемою бюджету розвитку є те, що він насправді чомусь став бюджетом латання дір в бюджетах комунальних підприємств. В Меморандумі депутатської більшості ми заклали вимогу аудиту комунальних підприємств.

Також, нагадаю, що депутати вважають, що діяльність деяких підприємств не відповідає завданням і функціям міської влади. Ця проблема потребує від нас кардинальної зміни в підходах до її вирішення. Сьогодні львів'яни отримують від комунальних підприємств послуги на безальтернативній основі, оскільки більшість з цих підприємств є монополістами. Водночас містяни платять за них двічі: перший раз у формі тарифу, а другий – спонсорують їхню роботу місцевими податками, які вже у формі внесків з бюджету передаються в статутні фонди цих підприємств. І ось доля цих останніх платежів постійно зростає. Так більше тривати не може.