Зміст статті

25 січня 2023олександр ковальчук

Nazva "Nazva" (2022)

Учнівське вдавання музики з графоманськими текстами та маячнею у самопрезентації.

Дебютний альбом галицького проєкту вживаного поп-фолку від учасників місцевого колективу Joryj Kłoс.

Біля чогось суттєвого майже завжди вигулькують паразитні зразки його попсових варіацій. Проєкт Nazva від учасників місцевого гурту Joryj Kłoс Павла Гоца та Ярослава Яровенка намагається обтанцьовувати своїм одноразовим виконанням музику Мар'яна Пирожка, колективу ДахаБраха, а також їхніх посестр з Dakh Daughters.

Ся епігонська нивка не таке вже й нове явище на місцевій сцені, оскільки відразу можна пригадати, наприклад, проєкт Zitkani з альбомом "Береги" (2019), який хотів стати проміжною ланкою між ДахоюБрахою та Христиною Соловій. А ще проєкт Mariia&Magdalyna з диском "human?" (2022), де розгорталась лайтова версія всього підряд з родинного гніздечка театру Дах.

Типова музичка від сонних мух оперує вже типовою для деяких місцевих колективів маячнею у реклямній самопрезентації. Проєкт Nazva своїм фейковим ознакуванням "етно-арт-хаос" відкидає слабеньку тінь етнохаосу ДахиБрахи і, схоже, навіть не здогадується, що ДахаБраха не настільки вже й оригінальна музика поза тією магічною ідентифікацією.

Увесь альбом "Nazva" (2022) чудово існує в галицькому гетто поп-фолку для тематичних пабів, місцевих фестів та студентів у калюжах ("Ла-лу-лай", "Тіні забутих предків", "Ой, у саду вишневому"), де він перетинається з першими альбомами львівського гурту Три кроки в ніч. Для Свята музики це ще якось можна, але десь вже вбік багатших сіл, то вже точно нє.

Спроби нагнати сюрної шизи Пиріжка закінчуються учнівським удаванням музики, завчених нот без жодного розуміння глибинного нурта. Це особливий простір збочення недалекого мислення, яке намагається у своєму покручі зміксувати святе і грішне. Закономірно, що з цих карпатських хащів починає вилазити Перкалабний перегар ("Тіні забутих предків"), де вони ще й гадають, що мають щось спільне з іронією чи чорним гумором.

У цих спробах дитячого садочка для бородатих котиків добратися до таїни немає ніц цікавого ("Весна"). Вони типові симулякри місцевої музики на кшталт гурту Tember Blanche. До Гичів їм ніяк не дотягнутися, а тому вони закохано бабраються в інфантильній графоманії львівського версифікатора Бєглова ("Тихо-тихо"). Сліпими кошенятами чалапають халтурними слідами кон'юнктурного Калуша ("Сіґеле-міґеле"), хоча навіть приблизно не знають, що таке грув.

Цим сонним мухам з комфортного галицького гетто вже нічого не допоможе, навіть німецький колектив N.O.H.A. з треком "Base From Above" на альбомі 2006 року "Dive in Your Life".

Автор: олександр ковальчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.