5 квітня у Львівському палаці мистецтв відкрився мультикультурний мистецький проєкт "До та під час" під кураторством Світлани Ткаченко. Виставка триватиме до 10 травня.
Цей проєкт, що поєднав у полікультурний мистецький діалог декількох митців (Валерій Сосна, Семен Ісаєв, Світлана Ткаченко), вперше представили у Галереї ArtCraftOil у Кривому Розі. Кожен з авторів представляє свою частину історії "до" та "під час" війни. Проєкт не жорсткий та болісний, але лише так можна збагнути, що зараз відбувається в Україні. Проєкт мандрує містами України та готується стати мистецьким і дипломатичним рупором ситуації у світі.
Відомий митець Валерій Сосна свій цикл картин "Сублімація", які порівнюють з болісним відчуттям Гої та його "чорних картин". Валерій Сосна вважає свою картину "Незалежність", яку почав писати у 1991 році, картиною-пророцтвом, оскільки вже тоді, на початку нової країни не все так буде просто та безболісно для України.
"Це було алегоричне зображення підводного світу, який насичений різним символами культура та епох на тлі який й відбувається боротьба за Незалежність. Минулого багато років і ця робота стала актуальною нині. Нині вже всі розуміють, що це за маленька риба за якою женеться велика риба-хижак", – розповідає він.
Полотно "Прапор" спочатку мало зовсім інший вигляд. Він почав її писати під час Євромайдану у 2014 році.
"На полотні було багато людських тіл як знак великих людських втрат. Я зрозумів, що потрібно зупинити цей апокаліпсис і закрив це зображення, наче покровом, жовто-блакитним кольором", – зазначає Валерій Сосна.
Картини "Інтерв'ю", "Його лаври", "Шоста заповідь", "Полон" і "Свій" він називає жорсткою, реалістичною серією робіт про події війни, які справили на нього сильне враження.
"Років 5-6 тому війна була ніби десь далеко, про неї якось почали поволі забувати. Але я вирішив подивитися на фото в інтернеті і це було шоком для мене. Саме тому я і захотів перенести ці маленькі фото на картину, де вони виростають у подію, мають довготривалий ефект. Найстрашніше звикнути до того, що не може стати звичкою. До того, що є протиприродним для людини, до страждання та смерті", – додає Валерій Сосна.
Твори циклу "Дитяча" є абстрактним живописом Семена Ісаєва, який попри свій юний вік вже зазнав страхіття війни та втікав з мамою з Ірпеня. Його картини ще довоєнного періоду презентують щасливу дитяча кімнату, яку він змушений був залишити. Наразі хлопчик мешкає у Німеччині, а його тато воює під Бахмутом.
У концептуальній інсталяції Світлани Ткаченко "Порожнеча" – різні історії та тематичні стіни з емоціями. Це щоденник війни з візуалізацією майже кожного дня з початку повномасштабного вторгнення.
Світлана Ткаченко зазначила, що з 25 лютого 2022 року Галерея ArtCraftOil у Кривому Розі на хаб, де вони приймали біженців з Херсона, Харкова та Маріуполя, і що їй після 24 лютого їй важко фотографувати.
“Не могла зробити фото. Немає сил та бажання фотографувати жахи, біль і страждання в очах моїх близьких чи біженців. Це щоденник війни з візуалізацією майже кожного дня з початку війни. Є роботи сповнені надії, роботи про крихкість та ніжність, увесь спектр емоцій, які відчуває нині кожен українець", – розповідає вона.
Також вона наголошує на тому, що мистецтво не може лишатися таким, яким було до 24 лютого 2022 року.
"Всі ми лише знаходимося на початках цих переосмислень. Деякі художники та галереї знаходять сили, щоб повернутися до роботи. Більшість відзначають зміну змісту та сенсів. Навіть створене до війни набуває нових значень і їх потрібно зафіксувати та відрефлексувати", – каже Світлана Ткаченко.
Проєкт "До та під час" супроводжується аудіогідом, екскурсіями українською та англійською мовами, а також лекцією мистецтвознавця Івана Дудича, які допоможуть глибше зрозуміти сучасне мистецтво під час війни в Україні. Щонеділі у Львівському палаці мистецтв відбуватимуться лекції, де обговорюватимуть складові цієї виставки.