Столична халтура про пригоди тернопільських рагулів, яка без мила хоче залізти у всесвіт Скаженого весілля.
Затурканий образок сімейних цінностей на тлі приборкання норовливого мачо від режисерки-традиціоналістки Наталії Пасеницької.
Нє, десь, звісно, можна вважати фільм Сусідка пародією на тупий українофобний треш Скажене весілля (який наразі розрісся до Скажених сусідів), але все це розважання до одного місця. Сусідка Наталії Пасеницької – це істеричний фільм-кліше, який вистрілює своєю затурканою старомодністю ще на стартових титрах.
Окрім декількох серіалів режисерка Наталія Пасеницька ще якось фільмувала короткометражку Порядна львівська пані, яка відразу пішла на ютуб-канал Держкіно. То була прісненька екранізація книги "Пор'ядна львівська пані", яка чомусь вважала себе еротичною комедією, дешева халтура за майже мільйон гривень. Не було там ні еротики, ні комедії, ні іронії, а режисерка Пасеницька демонструвала там ще й достатньо традиціоналістичний світогляд.
Хтось, звичайно, міг подумати, що сценаристка Ірена Карпа, яка набралася французьких звичаїв за час свого життя там, вже якось скерує режисеру Пасеницьку у більш модерний керунок. Однак для Варіантів сценарна халтура Карпи у фільмі Сусідка не стала несподіванкою. Добре, що вона ще не додумалась закінчити хорову історію у цьому кіно фінальною цитатою з Молодого Франкенштейна (1974) Мела Брукса.
Сусідка мала вийти на українські екрани ще у березні. Як і належить місцевим псевдокомедіям та псевдомелодрамам того періоду, усе, що може запропонувати це застаріле кіно, бовтається укупі з дурними діалогами, тупими жартами та жахливою акторською грою. Камео Гордона, Анни Трінчер та Jerry Heil лише увиразнює цей колективний треш у всій своїй потворності.
Це типовий франкенштейн місцевого кіно, щось вже давно мертве, яке місцеві діячі намагаються підняти з колін магією цитатного мислення. Узвичаєна стилістика гівняного трешу від студії 1+1. Ще одні пригоди тернопільських рагулів з Чорткова, які без мила хочуть залізти у всесвіт Скаженого весілля, бо бібліотерка з Яблунівки вже тут.
Здається, що мачо Петро (а також його мама) має у далеких родичах когось з персонажів рагульського серіалу Великі Вуйки про пригоди тупаків-західняків у столиці, оскільки вперто намагається спустити гумове каченя в унітаз. Звісно, що шкільна бійка нащадків цих людей відбувається під трек ВВ "Були на селі".
Звісно, що поміж бездарного саундтреку з танцюриста Монатика та Калуша (яких Вероніка акторки Мішиної на щастя вважає мотлохом) виявиться й персонаж на кшталт Панаса Буйного, цієї пародії на Дзідзя у часи, коли сам Дзідзьо вже нікому не потрібен. Все це закономірно, а от цікавим тут є лише те, для чого Карпа додумалася карати дітей за непослух вивченням віршів Тичини та Сосюри?
Є у цьому суцільному примітиві про казкове преображення мачо-сексиста і західні деталі. Пасеницька ще з Порядної львівської пані продовжує сунути за собою всередині якесь велике почуття до Тіля Швайґера. І тому тут знову стільки алюзій на фільм Keinohrhasen (2007) без Володимира Кличка. Щось з тутешніх фрагментів вже можна було бачити у серіалах Теорія великого вибуху та Друзі, але Артемій Єгоров не зовсім Челентано, а Ксенія Мішина – зовсім не Орнелла Муті.
У якомусь далекому майбутньому вона ще зможе спокійно зіграти Оксану Марченко, а ось Єгорову вже точно ніколи не стати Чарлі Гарпером. Ніколи він вже не заспіває хіт "Бай, бай, циці" з безсмертними рядками Чарлі Ваффлза "П'ю тепер з горняточка, горняточка, горняточка. П'ю тепер з горняточка, бо я дорослий вже. Бай, бай, циці. Бай, бай, циці, бо я дорослий вже" з подальшою імпровізацією – "Хто любить циці? Чарлі Ваффлз! Саме так. Люблю циці, люблю циці, бо я дорослий вже".
Але у Сусідці з цицями все цнотливенько, оскільки се історія про сімейні цінності. Зате тут буде необов'язковий приклад об'єктивації кобіт з натяками на мінет на дитячому майданчику. Інший натяк на ще один мінет обламає дитячий дзвінок згорьованих діток. Відразу помітно, як режисерка Пасеницька разом з Іреною Карпою росте над собою в урізноманітненні своїх еротичних сцен.
Хоча, власне, й тут буде суцільний облом, оскільки еротична сцена з Петром та Веронікою може спокійно змагатися з косплейними стогонами акторки Лавренюк у серіалі Кава з кардамоном за звання найбездарнішої еротики в місцевому кіно.
фото: dzygamdb.com